Пропозиції церковників щодо зміни Конституції провокаційними, недоречними і безперспективними
Одна з пропозицій церковників, яка може бути провокаційною - заборона абортів. Вони пропонують прописати цю норму м’яко: «право на життя від зачаття до природної смерті». Таким чином ця норма, вразі її прийняття, зразу забороняє і аборти (хоча дозволяє протизачаточні засоби), і евтаназію. Не знаю чи буде дискусія щодо штучної смерті (евтаназії), але щодо абортів передбачаю бурхливу дискусію в суспільстві. Більше того, переконаний, що цю норму не приймуть.
Друга пропозиція церковників, що викличе бурхливу дискусію – заборона шлюбів між особами однієї статі.
Це прописано у вигляді норми, що шлюб – це союз між чоловіком і жінкою. Ця норма відверто провокаційна і чимось схожа на цьогорічний гей-парад на Оболоні у Києві, адже з одного боку в Україні усі чітко розуміють, що шлюб це і є стосунки чоловіка і жінки - прибічників іншої точки зору я особисто ніколи не бачив - а з іншого боку, включення такої норми викличе бурю протестів в Європі. От і виходить, що при всій підтримці цієї норми вона не буде прийнята як «гомофобська».
Не розумію навіщо церковники повели себе як провокатори, накшталт організаторів гей-параду в Києві.
Як бачите, ідеї у них прямопротилежні, а способи дії виявилися провокаційними. Геїв умовляли не проводити свій парад, але вони все ж провели його і ви знаєте чим усе це закінчилося. У даному випадку хтось мав би переконати Раду Церков відкликати цю норму, бо знову вийде мордобій на порожньому місці. Якщо подивитися на ці дві події в комплексі, то складається враження, що наше суспільство складається наполовину з геїв і наполовину з гомофобів, а насправді цією проблемою цікавиться незначний сегмент, що одних, що інших.
Третьою дискусійною пропозицією церковників є конституційне закріплення таємниці сповіді.
Все би нічого і заперечити ніби немає чого, але що робити священику як громадянину, який дізнається на сповіді, що завтра терорист збирається підірвати бомбу в супермаркеті чи метро? За що ви його засудите: за те, що він не дотримався таємниці сповіді і попередив небезпеку? Чи за те, що він геройськи «наступив собі на горло» і дав можливість вбити 100 людей?
У мене складається враження, що на дестабілізацію ситуації в країні чи навмисно, чи мимоволі працюють усі у кого є хоч найменший шанс. І усі мають благі наміри. Мабуть вони не знають, що саме благими намірами вистелено шлях у пекло.
