І мертвим і живим і не народженим в країні...
Я можу вам сказати ТАК! Існує істина, за яку ми вдячні. Ми завдячуємо цій істині за можливість вибору. Ця істина дає нам альтернативу одноманітності і короткостроковому мисленню. Ми зобов’язані цій істині. Ми вдячні цій істині за перетворення нашого життя в щось особливе. В день, коли ми піднімаємо свої голови та наповнюємо свої серця любовю, ми говоримо: «Я сам змінив свою думку». І лиш одне слово достойне величати цю істину «ПРАВДА»!
Я вірю, що ми здатні змінитись. Я вірю, що ми зможемо сказати правду собі.
Чи щирі ми у своїх словах скорботи перед мільйонами невинних жертв голодомору і самими собою ? Думаю ні. Ми не несли важкого хреста на своїх плечах, який випав на долю наших братів і сестер. Ми не всі до кінця усвідомлюємо величину трагедії нашого народу. Ми ситі та забезпечені, але спраглі правди та справедливості. І наша місія тут на землі буде успішною лише тоді, коли ми залишимо цей світ наступному поколінню чеснішим та добрішим, щоб вони зберегли щиру пам’ять про наші покоління.
