Зайнятість по-новому
Що нового пропонує новий закон?
1) Нові робочі місця "відшкодують" роботодавцям
Всі роботодавці, які створюють робочі місця, при прийомі на роботу так званої "неконкурентної" категорії людей - молоді, людей віком більше 50 років, сиріт, батьків дітей до 6-и років, людей з обмеженими можливостями, терміном на 2 роки, мають змогу отримувати відшкодування єдиного соціального внеску протягом першого року роботи.
За законом, 5% персоналу мають формувати саме такі категорії працівників.
До сьогодні Кабмін ще не прийняв постанови, яка регламентує порядок виплати цього внеску. Але законодавці обіцяють, що від такого прорахунку не постраждають роботодавці: вони його отримають за період часу, починаючи з 1 січня 2013 року.
Для суб’єктів малого бізнесу, які будуть працевлаштовувати безробітних на новостворені робочі місця, буде відшкодовуватися єдиний соціальний внесок протягом першого року. Тут також присутня планка працевлаштування не менш як на 2 роки.
Великий бізнес, який платить заробіток не менше трьох розмірів мінімальних зарплат, буде мати право на отримання 50% компенсації внеску.
На думку директора Львівського обласного центру зайнятості Василя Барилюка, тут є певне недопрацювання: «Я б поставив однакові умови для обох категорій бізнесу. Ми надали таку пропозицію на розгляд парламенту».
На перший погляд, така компенсація мала б стимулювати підприємства виконувати квоту. Але тут є кілька мінусів: по-перше, буде важче працювати, і по-друге, таке нововведення зумовить більшу кількість перевірок.
Василь Барилюк вказує на ще один недолік: «У старому законі була норма про дотації на створення робочих місць. Львівський обласний центр зайнятості запропонував додати таке положення до нового закону. Зараз цей законопроект на розгляді Міністерства соціальної політики і сподіваємося, що 12 червня він буде презентований на комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики. Мова йде про створення робочих місць шляхом відшкодування відсоткових ставок за кредитами банків для малого бізнесу на створення робочих місць. Тобто на 100 000 гривень кредиту пропонується створити 1 робоче місце. Такі кредити обмежуються сумою до 500 000 грн. і особливо будуть стосуватися села, там, де нам важко запропонувати багато вакансій. З 3200 вакансій, які є в розпорядженні центру зайнятості, лише неповних 10% - аграрні».
Пропозиція, можливо, слушна. Але яким чином банки будуть замотивовані виконувати таке положення?
2) За «запрошення на роботу фахівців віком 25-35 років» - штраф до 11 тисяч гривень
В оголошеннях про вакансії роботодавці не мають права зазначати відомості дискримінаційного характеру, зокрема, вік, стать, етнічне чи соціальне походження, місце проживання. За порушення цієї вимоги їх чекає штраф в розмірі 10 мінімальних зарплат.
Тут помітні і плюси, і мінуси. Безперечно, рівність громадян перед законом є одною з ключових засад прав людини. Однак для роботодавця ускладнюється пошук потрібного саме йому працівника: іноді він змушений вказати стать кандидата залежно від важкості фізичної праці чи необхідності особливих навичок.
3) Громадянам в кадрові агентства зась
Оплату послуг кадрових агентств у разі добору фірмам необхідних працівників тепер оплачують виключно роботодавці. Закон забороняє брати плату з людей при спілкуванні з кадровиками. Очевидно, така новація зменшить витрати громадян на працевлаштування, але кардинально змінить чи позбавить роботи організацій, які заробляли виключно на гонорарах від фізичних осіб.
4) Стажуванню – офіційне визнання
Студенти денної форми навчання вишів та профтехучилищ мають право проходити стажування до 6 місяців на підприємствах, які записуються їм в трудову книжку. Так, на думку законодавця, зникне проблема, яка завжди стримувала молодь – відсутність трудової книжки і досвіду. Є преференції і для роботодавця: за цей період часу він може подивитися на цього студента і вирішити запропонувати йому роботу.
За словами проректора із науково-педагогічної роботи і питань соціального розвитку Національного університету «Львівська політехніка» Богдана Моркляника, навіть практику в межах навчальної програми записуватимуть у трудову книжку: «Навчальні, виробничі та переддипломні практики можна зараховувати в трудовий стаж студента».
Якщо студент виконує значимий об’єм роботи для підприємства, то він отримає і грошову винагороду. Але Кабмін ще досі не роз’яснив, що слід розуміти під «значимим об’ємом роботи».
Хоча студентам навряд чи доведеться отримувати зарплату: фонд заробітної плати підлягає оподаткуванню. Звичайно, ця тенденція поширена не у всіх підприємствах: певний відсоток все ж сплачує платню за практику, ще до появи нового закону.
5) Завершив роботу чи стажування – тримай характеристику
Богдан Моркляник рекомендує по завершенню стажування студента надавати йому реальну характеристику: «Тоді з студентом краще дискутувати, відбирати, професійно орієнтувати».
До нового закону варто внести обов’язок роботодавця надавати характеристику працівнику після закінчення роботи чи стажування, що сформує послужний список та кращі перспективи працевлаштування. Законодавець такої потреби наразі не врахував.
6) Після навчання – одразу на роботу
Роботодавці за взаємною згодою з тим, хто навчається, можуть укладати договори з наступним відпрацюванням за фахом на підприємстві. Роботодавець буде фактично за свої кошти навчати спеціаліста, але йому треба буде відпрацювати певний період часу на цьому підприємстві.
Це положення безперечно є плюсом нового закону. Але, окрім навчання в університеті, студенти чи вже працівники все частіше відвідують заходи неформальної освіти по фаху – тренінги, майстер-класи, воркшопи від провідних спеціалістів та практиків. Василь Барилюк зазначив, що роботодавець не зобов’язаний брати до уваги таке навчання: «Але я не думаю, що є роботодавець, якому не буде цікаво побачити сертифікат від зовнішнього навчання».
Зараз порядок визнання неформальної освіти все-таки потрібен: це ще більше стимулюватиме працівників підвищувати свою кваліфікацію.
7) «Тіньовики» підтвердять свою кваліфікацію
Люди, які мають кваліфікацію, але працювали у «тіньовому» секторі економіки, зможуть підтвердити її і отримати сертифікат державного зразка. Ця людина звертається до центру зайнятості, відповідна комісія, складена з кваліфікованих осіб, приймає іспит на відповідній виробничій базі, і отримує сертифікат.
Якщо всіх «тіньовиків» оформити офіційно, то 4 мільйони українців залишиться без роботи і зарплати. Підтвердження їхньої кваліфікації – спосіб викрити тіньові підприємства і змусити їх платити податки, що спричинить закриття таких організацій і зменшення кількості робочих місць.
8) Після 45 років здобудь нову професію
Особи віком більше 45 років, які сплачували єдиний соціальний внесок впродовж не менше 15 років, мають право перевчитися на інший фах. Надаються так звані ваучери. Їхня вартість станом на сьогодні – 10-кратний розмір прожиткового мінімуму (11 470 грн.).
Але Кабмін досі не затвердив порядку отримання такого ваучера. Відомо лише, що його надаватиме Фонд загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття.
Урядом визначено 35 пріоритетних спеціальностей, за якими можна перевчитися. У тому числі, там є такі затребувані сьогодні спеціальності агробізнесу, робочі професії. Василь Барилюк зазначає, що ця норма стосується не тільки безробітних: «Можливістю можуть скористатися всі без винятку, кому виповнилося 45 років. Людина може працювати на роботі і паралельно здобувати інший фах, маючи цей ваучер. Перелік з 35 спеціальностей буде щороку переглядатися і розширюватися.
9) За роботу молоді у селі – 11 тисяч гривень «підйомних» і житло
Молодим спеціалістам, які погоджуються працювати в сільській місцевості 3 роки за фахом, виплачується одноразова адресна допомога в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати і житло. Ті, хто залишаться працювати в селі за фахом на 10 років, отримають це житло у власність. Але виникає питання, чи молодь отримає такий «житловий» подарунок і кошти, бо поки відсутня постанова Кабміну із затвердженим переліком професій та спеціальностей, яким вони надаватимуться.
Незважаючи на «бонуси»,запропоновані державою, молодь неохоче вирішує працювати в селі: «Студенти особливо не поспішають: треба кудись їхати, навколо себе щось змінювати – на схід чи центр України. Ми дуже близько до кордону: студент завжди порівнює свою зарплату із заробітком в країнах Євросоюзу. Соціологічні дослідження нашого університету підтверджують це: великий відсоток випускників навіть не бачить себе на Україні», - додає Богдан Моркляник.
10) Старі нові громадські роботи
Працівники зі скороченою тривалістю робочого часу через зупинення або зменшення обсягу виробництва, безробітні мають право брати участь в громадських роботах. Ця норма була також у старому законі, але сьогодні вона передбачає фінансування робіт на паритетних умовах. З одного боку, норма правильна, бо місцеві ради повинні пропорційно з центром зайнятості брати участь в організації громадських робіт. Але, на жаль, не кожен місцевий бюджет сьогодні має такі кошти. Василь Барилюк пропонує встановити це положення градовано: «Для сільської місцевості я б цю норму взагалі скасував і проводив громадські роботи виключно за рахунок центру зайнятості».
За словами директора Департаменту економічної політики Львівської міської ради, громадські роботи містять багато напрямків: «Це роботи щодо Червоного хреста, благоустрою територій, проведення інвентаризації показів газових лічильників, прибирання територій, тощо. Коли формувався міський бюджет, ми передбачали кошти на районні адміністрації, тому можуть залучатися кошти міського бюджету і комунальних підприємств. Навіть якщо залучати кошти з міського бюджету чи комунального підприємства у розмірі 50%, це також вигідно, бо роботи може бути вдвічі більше»
Це нововведення – безперечний плюс для безробітних: вони отримують виплату по безробіттю і оплату за виконану громадську роботу.
11) Безробітний – з першого дня
Новацією є те, що статус безробітного надається з першого дня реєстрації у центрі зайнятості, а не як раніше – з восьмого.
Також зросла і максимальна виплата допомоги з безробіття. Якщо раніше вона не перевищувала середньомісячну заробітну плату в області, то зараз становить не більше ніж чотири прожиткових мінімуми (4588 грн.)
12) Бізнес замість безробіття
Ті безробітні, які мають намір започаткувати власну справу, можуть отримувати одноразову допомогу з безробіття для організації бізнес-діяльності. Ця норма була присутня в старому законі.
У новій редакції додано тільки те, що центри зайнятості надають додаткові консультаційні послуги для початківців бізнесу із залученням спеціалістів з усіх необхідних галузей: реєстрація, оподаткування, банки та ін. Ці консультаційні послуги будуть отримувати в центрі зайнятості безоплатно за його рахунок.
P.S.
У січні на ринку праці в Україні відбувся підйом, за даними кадрової компанії HeadHunter. Але це зростання жодним чином не пов'язане із законодавчими змінами: це схоже більше на сезонне явище.
Уряд просить більше часу на появу реальних результатів роботи закону. Як стверджує міністр соціальної політики Наталія Королевська, лише окремі норми закону допоможуть створити 70 тисяч нових робочих місць, а в найближчі чотири роки рівень безробіття повинен впасти з нинішніх 7,4% до 6,3% населення.
Окрім власної роботи, урядовці ігнорують пропозиції громадян: ще досі Закон України «Про зайнятість населення» не був представлений на громадське обговорення. На думку Національного форуму профспілок України, ухвалення такого документу без обговорення є порушенням принципів соціального діалогу та відповідних нормативних документів про консультації з громадськістю.
Положення закону «на папері» потребують доопрацювання і діалогу з усіма ключовими акторами (роботодавцями, працівниками, держустановами). Реалізація бажає кращого, хоча б її початку…
