Як Німеччина перемогла після капітуляції «Третього рейху»?

   Завдання, збудувати економічно сильну Німецьку державу, які були поставлені перед німецькою нацією, успішно виконані німцями.

   На даному етапі, Німеччина перейшла у вищу ступінь розвитку своєї національної економічної політики – нав’язавши свій геополітичний економічний вплив на економіки Європи, та стала відігравати чи не найосновнішу роль у формуванні як європейських, так і світових глобальних політичних порядків.

  Припускаю, що розширення  Європи  на схід, це, ніщо інше, як завдання  з реалізації геополітики Німеччини, яка неформально продовжує економічну експансію в країни на євроазійському континенті, в тому числі і Україну, будуючи Європейську наддержаву - European Union, практично за німецькими стандартами. 

    Тому потуги «поетичного українського політикуму», щодо вступу до Європейського союзу, є нічим іншим як ілюзією. Насправді Україна вже є частиною, чи не найбільшого споживчого європейського ринку, фаворитом якого є безперечно - Німеччина. Залишаються лише формальності.

    Також наївні наміри української опозиції, обвести навколо пальця усіх європейців, яка має за мету, руками старої Європи, звільнити з тюремних лав свого «головного розпорядника золота партії», так і повинні залишитись лише їхніми мріями. Нам, звичайним українцям і так все зрозуміло.

    Та окремим представникам в українській владі і опозиції, напевно, нічого тішитись з євроінтеграційних процесів. «Брудними» грошима в євроспільноті, ще ніхто не скористався. Дисциплінована Німеччина не позволяє піддаватись впливу таких грошей, запровадивши «німецький» порядок у Європі.

   Також вважаю, що політично, Німеччину, на даному етапі, не цікавить Російська федерація  у складі Євросоюзу, так як проблемна російська держава, не справляється із внутрішніми викликами та  практично знаходиться під  еміграційною експансією Китаю, який являється одним із трьох основних надпотужних гравців на світовому ринку.

  Тому, на мою думку, нас не змінить ні найкращий український президент, ні Європейський союз, ні великі гроші. Допоки ми самі не змінимось і не станемо себе поважати як Велика Українська нація, якщо не хочемо зникнути, як народ,  у глобальному світі  придуманому не нами, на політичній карті Європи.

  І в цьому нам потрібно набиратись досвіду у німців та досягнути німецьких стандартів та дисципліни в Україні. Лише тоді ми будемо приречені на успіх.