«Я за тебе воював, балабанана»

В маршрутку заходить тіп з паличкою, пропитих лицем, захрипшим голосом і починає: «Люди добрі!… Слава Україні!… І… Слава Ісусу Христу! Я приїхав з війни… Ми за вас воюємо… Держава нам бреше… Мені 50 років… Прострелена нога, я приїхав інвалідом, тільки з медінституту… Допоможіть хто скільки може… Я на горівку не збираю…»

Люди починають передавати по гривні, по дві, але «пасажир» не йде і починає нову історію. І головне не жалісним, а таким наказовим тоном, що всі йому тут щось винуваті: «Я плачу, жінка плаче, не знаємо чи син вернеться... Ми за вас стоїмо... Осебенно звертаюся до мужсої статі, мужики, помагайте чим можете.»