RSS
CУСПІЛЬСТВО БЛОГИ

Втеча до бандерівців

"Якби не побачили біжучу стрічку на місцевому телеканалі, що у Львові приймають біженців, не знаю, щоб робили, куди би втікали"
Втеча до бандерівців Художник Олександр приїхав у Львів з Ялти. Фото: Мар'яна П'єцух

- Я навіть двірником готовий працювати. Їм же житло дають? Щоб було де жити.

- Не дають. Може в Криму дають, але в нас точно не дають

- Ну якщо іншої роботи не знайду, то все-одно в двірники піду, гроші на життя десь треба брати..

Отакий діалог мала з Олександром, російськомовним художником з Криму, який разом з дружиною залишили свою квартиру у Ялті і втекли у Львів.

Ми йшли вуличками старого Львова в бік його тимчасового помешкання.

"Якби не побачили біжучу стрічку на місцевому телеканалі, що у Львові приймають біженців, не знаю, щоб робили, куди би втікали. Але треба було їхати, інакше дружина б не витримала, вона на заспокійливих таблетках. У неї такий синдром, через стреси зупиняється повністю травна система. Та й я уже з дому боявся виходити, останні тижні ходив з маленьким ножичком для лінолеума. Раз він мене врятував від урків. Ні, не військових, наших місцевих гопників".

В руках в Олександра був рулон з його картинами – зміг взяти з собою десять улюблених з сімдесяти. "Так хвилююся, щоб нашу квартиру там не пограбували, не винесли решту..."

- Ой, ви мене фотографуєте - давайте я краще шапку одягну. А то голова заростає, негарно, я її раніше голив. Ми в поспіху збиралися, забув свою електричну бритву. Зараз купити нову не можу, бо у нас жорстка економія, гроші закінчуються.

Ми говорили більше години. Разом з дружиною розповідав, чому так бояться російського Криму, при тому, що сама дружина - росіянка.

Кажуть - не хочуть повертатися в Радянський союз, їм як інтелігенції там було недобре. Себе називають актикомуністами. Не розуміють, чому офіційний Київ так запустив ситуацію в Криму, чому не заборонили ще в 90-х КПУ, чому закривали очі на антиукраїнську пропаганду, чому СБУ не чинила опір проросійським рухам, чому вчителі у школах за гроші з українського бюджету вчать дітей ненавидіти Україну...

"До Бандери ставлюся з повагою тільки тому, що він вбивав комуністів. Мені цього достатньо. Мав необережність встрягати у суперечки і пояснювати людям, що Бандера не фашист, бо воював за свою батьківщину, як і вони за свою воювали.. Але мене не чують. Там не хочуть слухати. І вже не почують. Вже пізно. Це вже неадекватні люди. Їм промивали мізки з дитинства. От ви намагаєтеся з ним говорити російською, але вони цього не оцінять. Якщо дасте їм цукерку, цукром і золотом посипете – вони все одно будуть проти вас і будуть за Путіна. Вони неадекватні, а ви намагаєтеся з ними спілкуватися як з адекватними, і це ваша помилка. Вони живуть ментальністю собачої зграї – а такі, як ми, як коти, яких при зручній нагоді вони готові розірвати..."

Я спитала, яку їм потрібно допомогу. Олександр довго соромився щось казати. Перебивав кілька разів дружину, яка оголошувала свої потреби.

Чоловік каже, що йому соромно тільки за те, що він втік, а не лишився воювати, хоча розуміє, що з нього ніякий не воїн, бо він людина творча.

"Втікав, бо треба було рятувати дружину, вона емоційно б не витримала".

Щоб заробляти гроші, яких у них фактично немає (пенсія приходить за пропискою і так швидко її не переведуть), Олександру треба приміщення під майстерню. Він малює абстракцію, але гроші заробляв "сувенірними" картинами - разом з дружиною малювали картини кримських краєвидів на продаж. З того і жили. Зараз хоче малювати Львів і торгувати. Каже, що на перший період, поки не стане на ноги, готовий за надане приміщення розплачуватися картинами, згодом - грошима. ПОТРІБНЕ ПРИМІЩЕННЯ МІНІМУМ 15 КВАДРАТІВ, СВІТЛЕ - бажано природнє світло, можна люмісцентні лампи. В ідеалі вони там би хотіли жити (умови будь-які, можна без меблів, без ремонту, аби вологості не було), бо нинішнє житло тимчасове, і вони не знають, коли звідти їх попросять. Малювати в цій квартирі, де живуть, не можуть, бо бояться пошкодити стіни фарбою , ат й простору там мало.

Мають мрію - поміняти ялтинське житло на львівське.

"Ми би віддали нашу квартиру у фонд міста Львова взамін на якесь приміщення, але як це зробити, неясно. Щоб продати там квартиру, треба щоб ситуація хоч трохи нормалізувалася, зараз її ніхто не купить".

Ще Олександр професійно займається йогою. Просить звести його з середовищем львівських йогів, просто відвести душу. Також міг би працювати інструктором з йоги, каже, що досвіду у нього для цього чимало.

Більше нічого не просив. Дружина спитала, де в центрі є секонд-хенд, бо мало взяла одягу весняного. Але потім додала, що грошей все-одно на одяг, навіть з секонду, немає. Треба економити (вона худорлява і невисока).

Жінка не витримала і таки попросила ліки. Якщо раптом в когось буде можливість, а може з складів Євромайдану залишилися. Заспокійливі. Магнитикум (магний В6), Афобазол.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (1) +

Додати коментар

  • Нина Клокова15 березня 2014 00:09
    Судя по лекарствам у жены явные признаки психосоматического расстройства. Как он решился на такой стресс для жены - переезд в "чужой" город, без жилья, знакомых и средств к существованию? И неизвестно пока, что для нее лучше - жить с "зелеными человечками", но в родной квартире или жить в незнакомом для нее месте? Политические факторы я не затрагиваю. Відповісти
14 03 2014 23:38
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ