УПЦ МП знову починає будівництво церкви на Оболоні всупереч закону
На Оболоні, на вул. Прирічній, 37 без будь-яких дозволів та всупереч бажанню громади, УПЦ Московського патріархату розпочала рити котлован під фундамент для будівництва.
Нагадаю, свого часу мешканцями цієї вулиці було утворено громаду Церкви Святої Покрови, які звернулися з проханням до столичної влади про виділення землі для будівництва каплиці Київського патріархату. Проте, їм було відмовлено. Пізніше на тому ж місці УПЦ Московського патріархату встановив великий дерев’яний хрест з барельєфом, на якому було написано, що на цьому місці буде збудовано храм Святої Тетяни.
Але питання не в тому, хто був перший, адже дозволів на будівництво в зазначеному місці не має жодна з церков. Якщо Київський патріархат відмовився від будівництва, оскільки йому не надали відповідних дозволів, то Московський патріархат, навіть всупереч протестам громади і не маючи дозволів, продовжує будівництво. Таке враження, що керівництво УПЦ МП будує церкви для самих себе, а не для громади. Але ж церква має стояти на стороні закону і діяти відповідно.
За словами обурених мешканців, в той час як представники УПЦ Київського патріархату збирають кошти на потреби Української армії, УПЦ Московський патріархат розбудовує і без того велику мережу церков.
Більше того, дії і заяви багатьох священників різного рангу УПЦ МП стосовно подій на Майдані і в Донбасі, посилили антипатії киян до цього патріархату. А тут він ще й, ніби навмисно, включається у прямий конфлікт із жителями. Це що свідома провокація? Чи необдумані дії?
Звернувся до прокуратури м. Києва з проханням розглянути ситуацію щодо законності будівництва каплички на вулиці Прирічній, 37 Оболонського району м. Києва. А також до Містоблюстителя Київської Митрополичої кафедри Його Високопреосвященства митрополита Онуфрія з проханням змусити представників його церкви діяти згідно закону.
Принагідно нагадаю, про діяння святого Димитрія Прилуцького, якого почитає УПЦ МП: він відмовився будувати церкву там, де не хотіла цього громада, але в іншому місці його радо зустріли і допомогли будувати монастир. Чому церкви почитають святих за їх гуманні діяння, а самі не спроможні їх враховувати у своєму житті?
