Універсами послуг
Якими мають бути ЦНАПи, з якими проблемами та викликами вони наразі стикаються– обговорювали під час семінару 17-18 червня у Тернополі.
Перш за все, варто з’ясувати, що ж таке ЦНАПи. Їхню діяльність від вересня 2012 року регулює Закон «Про адміністративні послуги» і відповідно передбачає їхнє поняття. Центрами надання адмінпослуг є постійно діючі органи або структурними підрозділами виконкому,районної держадміністрації, в яких надаються адміністративні послуги.
З чим ми можемо звертатися до таких центрів? Предметом їхньої діяльності є адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг (органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування) за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав / або обов'язків такої особи відповідно до закону. Наприклад, адмінпослугами є реєстрація народження та шлюбу, місця проживання, транспорту, земельних ділянок чи бізнесу.
Наразі проект переліку послуг ще не проголосований парламентом і вимагає доопрацювання. «Необхідно сформувати два окремих переліки: для місцевих рад та райдержадміністрацій, оскільки наразі він громіздкий і недостатньо універсальний», - зазначив заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.
Надання адмінпослуг має відповідати багатьом вимогам закону та іноземній практиці, де центри стали дійсно успішними (Канада, Велика Британія, США, Нідерланди, Грузія, Польща та ін.).
Особа має право отримати адмінпослугу незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування з безкоштовним наданням бланків і пред’явленням нею лише тих документів, якими володіють органи влади. ЦНАПи повинні працювати не менше 42 прийомних години на тиждень (6 днів, не менше 7 годин в день, без перерви на обід, 2 дні – до 20.00).
ЦНАП повинен мати зручне місце розташування в місті з хорошою транспортною розв’язкою і можливістю паркування. Приміщення мають бути просторими (не коридорно-кабінетна система), які мають достатньо площі для очікування громадян і роботи посадовців. Прийом громадян повинен відбуватися прозоро і відкрито у великій залі, а не в кабінетах.
Площа цих центрів становить від 500 до 800 квадратних метрів. Там розташовано зали для очікування та зали безпосереднього обслуговування громадян. В кожному з них більше 30 автоматизованих робочих місць (комп’ютер, принтер, сканер, система електронного документообігу) для посадовців, які приймають громадян і надають послуги.
Мають бути створені зручні умови очікування, забезпечено доступність для осіб з обмеженими фізичними можливостями, якнайбільше каналів отримання інформації - особисто на рецепції у посадовців або волонтерів, в інформаційних кіосках, на стендах і з друкованих матеріалів, з допомогою комп’ютера і доступу до Інтернету.
«У Центрах функціонує система електронного регулювання черги, щоб не громадяни себе організовували в органі влади, а електронна система неупереджено її формувала. Для громадян повинна бути забезпечена можливість отримати деякі супутні послуги. Наприклад, наявність банківського відділення і банкомату, кіоску канцтоварів, копіювального апарату, кутка для дітей, кімнати особистої гігієни тощо створює комфортні умови для громадян», - пояснює заступник голови правління Центру дослідження місцевого самоврядування Ігор Бригілевич.
Візія нового формату надання адмінпослуг виглядає досить оптимістично, але як її реалізація відбувається на практиці? ЦНАПи в Україні стикаються з багатьма проблемними питаннями.
Експерти побоюються ризику профанації ЦНАПів: «Не варто створювати ЦНАПи лише у форматі вивіски – установ з малим переліком послуг, неадекватним приміщенням, диференційованими прийомними годинами, і широко звітувати про такі «кроки», - додає Віктор Тимощук.
Внаслідок постійної централізації адмінпослуг важко зосередити в одному центрі ще й послуги з архітектурно-будівельної діяльності, реєстрації нерухомості та бізнесу ( зараз здійснюються Укрдержреєстром Мінюсту), реєстрації постійного місця проживання і виготовлення паспортів (наразі цим займається Державна міграційна служба).
Через існування розгалуженої системи виконавчих органів та традиції «ходіння по кабінетах» навіть у містах, де вже повноцінно функціонують ЦНАПи, часто зберігається явище “паралельного” прийому – коли поряд з адміністраторами ЦНАПу адмінпослуги надають окремі посадовці. Цьому сприяє і розпорошеність адміністрації – як предметна, так і територіальна.
Громадяни стикаються з явищем необґрунтованих платежів: деякі послуги є платними, але мали бути б безкоштовними. Наприклад, плата в розмірі 85 копійок за реєстрацію місця проживання.
Окремі ЦНАПи послуговуються «місцевою творчістю»: у Львові необхідний дозвіл для в’їзду у центральну частину міста. «Також тут вирізняють плату до міського бюджету на розвиток соціальної інфраструктури при самочинному будівництві, яка не має законодавчих підстав і має бути вилучена з реєстру та актів органів місцевого самоврядування», - зауважує Віктор Тимощук.
До інших проблем та викликів у функціонуванні центрів експерти відносять: велику кількість послуг та складність процедур, тривалі строки надання, адмінпослуга ініціюється лише особистим зверненням особи, брак інформації та комунікації, брак персоналу, невиконана підготовча робота.
Є надія, що існуючі проблеми будуть усунені і ЦНАПи будуть повністю відповідати законодавчим вимогам та очікуванням відвідувачів.
