Українська мудрість похилилась
І тоді наша напівголодна українська вольниця, сьогодні, похмура вотчина «Сєні» та «Бєні», знову перетвориться на Вітчизну, рідну країну, де є твій дім у якому зростають твої рідні діти...
Я здавна поділяю для себе всі події на "ті, що нібито", та "ті, що насправді".
Перші - усілякі "бурі в склянці води", що їх здіймають наші невгамовні горе політики у зведеннях з антикорупційних фронтів, де затяті корупціонери мужньо воюють з корупцією та різних політичних шоу, котрі ЗМІ, так прислужливо підкидають українським співгромадянам.
Другі - визначають наше справжнє, «позафейкове» життя. Вони позбавлені сенсаційного пафосу, їх обходять увагою телеканали й преса. Проте, інколи вони, як знаки долі, не зауважити, думаюча людина, не має жодного права.
Одна, саме з таких подій, на мою думку, яка залишається поза увагою громадськості відбувається зараз в Києві…
За повідомленнями стривожених киян, дзвіниця Святого Софійського Собору у Києві похилилася на 12,5 см. від своєї осі. На перший погляд нібито дрібниця. Здавалось би, похилилася, та й Бог з нею. Нахилятиметься далі, стане другою Пізанською вежею, країна на туристах більше грошей заробить.
Але чи так все просто, як видається на перший погляд?
Нагадую, що Святий Софійський Собор у Києві було зведено у першій половині 11 сторіччя за князювання Ярослава Мудрого у самий розквіт славнозвісної Київської Русі.
А дзвіницю Собору Святої Софії Київської, збудували наприкінці 17 сторіччя, коштом легендарного українського гетьмана Івана Мазепи.
Софійський Собор став тріумфальним втіленням величі й мудрості тієї величі Київської руської держави, неприкаяним нащадком якої є сучасна Україна.
До речі, слово "Софія", що дало своє імення Собору у перекладі з давньогрецької означає "мудрість". І те, що сьогодні «українська мудрість» похилилась - для мене є знаковим сигналом в ціннісному вимірі.
Велична будова дзвіниці, храму «Розуму» наших славних предків, ніби схилила свою голову в сумних роздумах: "Куди йдете, нащадки? Камо грядеши, Україно?" Та відповісти йому на те, щось зрозуміле й оптимістичне, практично нічого...
Уся та нескінченна пацюча штовханина біля державної годівниці, ну ніяк не «тягне» на державну стратегію? Де здорова українська Національна ідея? Де стратегія просування країни в сучасному глобальному світі, зрозуміла українському суспільству? Де потужні зусилля наших державних мужів, спрямовані в напрямку не до власної кишені, а у наше спільне й щасливе майбуття?
Як і тисячоліття тому, коли Святий Софійський Собор своєю величчю гордо вознісся над околицями Києва, так і Україна по нині є однією із найбільших держав Європи. Але на жаль, це - єдине, що споріднює нас сьогодні з Великою Київською державою наших пращурів.
Свого часу, наші предки, започаткували для нас такі розлогі духовні перспективи, які ми, на привеликий жаль, так і не зуміли розвинути аж по сьогодні.
… а власне причина з якої дзвіниця Собору Святої Софії Київської похилилась – кажуть, комерційні новобудови навкруги, а це вже ознака нових матеріальних часів. Небезпечних та нестабільних...
