"Українська має стати мовою міжнародного спілкування" - популізм від Міністерства Освіти

 Такий популізм не може не викликати подиву у україномовного жителя нашої країни. Адже українська не тільки не є мовою міжнародного спілкування - вона навіть не мова спілкування народного. Достатньо приїхати в Київ, столицю нашої держави, та прислухатись до оточуючих - ви почуєте російську мову здебільшого, а у рідких випадках - українську та англійську. Так, тут завдання, яке ставить перед собою Міністерство Освіти, втілене - українська мова прирівнюється до іноземної, за рівнем володіння та користування нею в українських містах.
Власне, перед тим, як виходити на міжнародний рівень та витрачати фінансування, час і зусилля на впровадження української мови закордоном - варто було б зайнятись як слід її популяризацією серед місцевого населення. 
Популяризація української мови - не означає заборону російської. Перш за все - це підвищення її престижності. Втім, за останні два роки у цій сфері не зроблено нічого, окрім досить примітивної та поверхневої реклами - яка навіть у україномовних громадян не викликає цікавості. 

Перш за все, завдання полягає не у тому, щоб змусити українців говорити українською. А у тому, щоб показати їм необхідність у цьому, плюси від поширення української мови та дати самим вирішувати, чи готові вони змінити себе заради змін у країні. А вже тоді, коли між собою українці будуть спілкуватись своєю мовою, можна говорити про розвиток її за кордоном. Адже хто захоче вивчати мову країни, населення якої нею не розмовляє?