Слухаючи Президента
Що ж такого особливого сказав П.Порошенко з нагоди зустрічі 2015 року? На перший погляд нічого. Традиційне привітання, традиційне побажання добра, миру, щастя. Прецінь, як завжди. Однак, три речі, особисто мене як українця, здивували і насторожили водночас.
Перше. Президент сказав, що рік, який відходить, був для країни найважчим за останні 70 років, тобто від 1945 року. Зрозуміло, що йшлося про жертви на сході України. Так, від бойових дій вже загинуло близько 5 тисяч осіб, понад півмільйона змушені були покинути свої домівки в Криму та на Донбасі. Але це не найважчий рік за останні 70 років! Адже, після 1945 року в іншій частині України на Заході той самий московський окупант завдав набагато більше шкоди і жертв. Лише у лавах УПА загинуло з 1944-го по 1947 рік близько 150 тисяч вояків. А депортація із Західної України в Сибір діячів українського підпілля та членів їхніх сімей – 375 тисяч у 1947 році, 200 тис. у 1949 р., 135 тис. в сер 50-х рр.!? А третій голодомор в Україні (1946-1947 рр.), що забрав життя одного мільйона українців, це що – не трагедія? А повоєнні сталінські репресії? Від 1944-го за 10 років т.зв. “визволителями” було закатовано 100 тис. українців, 50 тис. української інтелігенції знищено у наступні 30 років репресій.
Друге. Президент вперто не називає Росію, як винуватця новітньої української трагедії у 2014 році. Він вживає абстрактні терміни – ворог, агресор.
І третє. До привітання українською державною мовою, а як же інакше, Петро Порошенко додав (це вже в його стилі) декілька фраз російською (мовою окупанта !) і чомусь, очевидно, кримсько-татарською. Для чого ці реверанси? В Україні проживає згідно перепису населення у 2001 році – 78% українців за національністю. За ознаками ООН – більше 75% однієї національності робить будь-яку державу мононаціональною. Після окупації Криму на материковій Україні українців – вже понад 80%. Росіян за переписом – 17%, по 0,6% - білорусів, молдаван, татар кримських, 0,5% - болгар, по 0,3% - поляків, угорців, румунів, по 0,2% - греків, вірмен, татар, євреїв. Якщо так добре піде то скоро будемо слухати звернення президента на івриті, кажуть начебто ця мова йому особливо близька.
А ось думки з приводу висловлювань Президента у Львові під час візиту напередодні. Там також були “перли”.
Перше. Порошенко назвав короля Данила Галицького засновником Галичини. Якщо він мав на увазі об’єднане Галицьке князівство, то першим князем був Володимирко Володаревич (1141 рік). А Данило Романович Галицький княжив вже у іншій державі Галицько-Волинській, яку створив його батько Роман Мстиславич (1199 р.). Але Данило Галицький дійсно заснував Львів (1256 р.), але не Галичину чи там Галицьке князівство.
Друге. Президент чомусь називав короля не “Данило”, а на московський манер – “Даніла”.
Третє. Я мав можливість після офіційного виступу П.Порошенка на виході з Львівської ОДА поставити йому коротке запитання – “чому окремі вищі чиновники такі як міністр МВС А.Аваков, голова НБУ Л.Гонтарєва дозволяють собі виступати не державною українською, а окупаційною російською мовою?”. На що Президент відповів – “нічого, вони колись і українську вивчать”. А я натомість подарував “гаранту” збірник законодавчо-нормативних актів про функціонування української мови як державної власного авторства. Але якщо іти за логікою П.Порошенка, а відомо, що знання державної мови є обов’язковою нормою для призначення на керівну державну посаду, то згодом можна буде ставити керівниками осіб, наприклад, без вищої освіти (мовляв -колись здобудуть) або навіть малолітніх (колись виростуть). А порушення Закону завжди починається начебто з дрібниць, як дехто вважає дотримання мовного законодавства.
Але, назвався грибом – лізь у борщ! І мені байдуже, хто готує виступи Президента.
Ростислав Новоженець
