RSS
БЛОГИ

Скалка Зеленського і колоди критиків

Коли мала біда – народ бурчить, а коли велика – мовчить. Ця, напевно, уже хрестоматійна сентенція одразу пригадалася у зв’язку з ажіотажем та шквалом критики у бік Володимира Зеленського та його колег по «Кварталу 95», котрі на фестивалі у Юрмалі не дуже делікатно посміялись з президента П. Порошенка та ін. Інших – тому, що вони явно другорядні персонажі для немалого кола обурених.

Переказувати зміст є зайвим. Реакція на виступ Зеленського і Ко є цікавішою за сам виступ. Артистів звинувачували у непатріотичності, буцімто потрібно розрізняти Україну і Порошенка, що так не можна показувати Україну і її керівництво зарубіжному глядачеві, що виступ дивились росіяни (sic) і т.п. Авторами дописів (переважно у соцмережах) були митці, політики, політологи, журналісти і т.п. Для прикладу, наведемо цитату відомого політолога Тараса Березовця:

«Больше всего забавляет, что дебильным юмором 95 квартала возмущаются часто те же самые люди, которые создают аншлаги на концертах этого самого 95 квартала. А ведь достаточно было посмотреть, что эти шаромыжники всегда подстраиваются под вкусы публики. У этого цирка шапито нет Родины. Точнее, Родина там, где платят. И их убогие шутки в первую очередь результат убогого чувства юмора тех, кто покупает билеты на их концерты».

Під чиї «вкуси» підлаштовувався Березовець, коли співпрацював з Блоком Юлії Тимошенко, а тепер вважається пропрезидентським політологом? Єдине, що правильно зауважено у цитаті, це те, що рівень жартів розрахований на тих, хто їх слухає. Так само, як і рівень коментаря Березовця (не тільки цього). Так було завжди.

Можна по-різному ставитись до творчості В. Зеленського і «Кварталу 95». Хтось не вважає це творчістю зовсім – це питання смаку, але якогось мірила, що є тією самою творчістю немає. І ці артисти є митцями. А митцям ніколи не слід закривати ротів. Така дорога має лише один кінець.

Можна багато говорити про те, у якій формі «Квартал 95» представив Україну і її президента Порошенка. Але артисти в суті не збрехали. Це також по-своєму авторська мужність.

На кінець про те, що потрібно «розуміти різницю між Порошенком і Україною» (цитата із одного сайту). Ця фраза з’являлася неодноразово, за різних обставин, контекстів та президентів. Вона, видається, хибною. Адже йдеться не про Порошенка, а про президента Порошенка. У свідомості поляків збереглося поняття маєстату, яке вони тепер використовують до посади президента (як колись до короля), яке розуміють і надалі як «гідність і влада монарха». Маєстат невіддільний від держави, і різниці між президентом Порошенком і Україною як державою робити не слід. Щонайменше тому, що вказувалася ця різниця упродовж усього періоду української незалежності: ні країна не стала кращою, ні президенти.

 

p.s. Говорити про те, де і скільки заробляє Зеленський не зовсім, м’яко скажемо, етично. У нас маса людей вважає себе патріотами, проте годується заробітками в інших країнах, займається контрабандою, створює фірми чи підприємства «у тіні», отож, не сплачує своїй рідній Україні податків. Заможніші – не при президентові сказано – виводять фантастичні кошти через офшори. Раз так, то дійсно, вигідно відрізняти керівництво держави, від якого приховується заробіток, і Україну, яка тоді уже є просто окресленою територіює, де споконвіків жили українці. 

 
Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

13 09 2016 00:19
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ