Що нам вимагати від лідерів опозиції?
1. Єдиного лідера, який візьме на себе всю відповідальність, аж до можливих репресій проти нього чи його бізнесу. Ймовірно, що саме цей лідер стане наступним президентом. Байдуже, хто це буде: Кличко, Порошенко, Тягнибок, Яценюк, Руслана, Положинський... Чисто психологічно, треба мати одного лідера. Йому підпорядковуватися, його уповноважувати. Бо поки ми на Майдані думаємо про виживання, вони думають про свої рейтинги і в світлі цього діють і говорять.
2. Домовлятися з народом, а не з владою чи олігархами. Зараз протестний потенціал народу - на піку. Тому треба на нього передусім й орієнтуватися. Ви гадаєте, чому політики так рідко появляються з людьми? Все перемовини, сценарії, гарантії (передусім, їхньому бізнесу та політсилам). Треба виходити з того, що опозиційні лідери так і не стали народними трибунами. Вони більше дослухаються до своїх політтехнологів і спонсорів партій, ніж до нас. А в кінцевому результаті можемо програти ми всі.
3.Формат домовляння з народом може бути різний, але в його основі має лежати постійна комунікація. Всі без винятку депутати від опозиції мають не менше 5-6 годин на добу провести на Майдані серед людей. Нам холодно, ми перебуваємо під загрозою деморалізації, тому людей необхідно чимось зайняти. Можна наприклад, оголосити флеш-моб з прибирання: кожен у радіусі 1 м від нього збирає сміття і викидає у смітники. Далі - польові дискусійні групи. Депутати, політологи, бізнесмени, журналісти (всі з бейджами) виходять на Майдан "в народ", формують довкола себе невеликі групи і дискутують. Саме в таких польових групах можуть народжуватися нові ідеї, а головне - це зайнятість і відчуття причетності до процесу. Зараз цього бракує.
4. Захист і взаємопідтримка. Кожен учасник Майдану має розуміти, що він під захистом. Звичайно, це все умовно, але політики повинні винести урок з арешту хлопців, побитих Беркутом. Такі речі легше попередити, тим паче, що ресурс для цього є і краще масу протестувальників спрямувати на визволення жертв репресій, ніж на блокування прожньої АП. Різні групи взаєимодопомоги мають існувати всюди, особливо - на Сході України, де репресії можуть бути найбільшими.
5. Політикам раз і назавжди треба запам'ятати: ваші регіональні осередки і виборчі штаби відтепер перестають бути бізнес-проектами для ваших родичів і наближених! Там мають бути ідейні професіонали! А не ті, хто формує завищений бюджет для центрального штабу, отримує гроші і їх на місці дерибанить. Тому у ваших же інтересах, очистіть місцеві осоередки і штаби від "заробітчан" та іншого баласту.
Оригінал: facebook.com/v.khitsyak
