Про сало

Наше всьо, наш національний продукт придумали...не ми, пише на своїй Facebook сторінці Олександр Волинський.
І, на жаль, не ми поки виготовляємо найвідоміше і найдорожче сало в світі.
Сало стало популярним продуктом ще в Древньому Римі. Воно входило в обовязковий похідний раціон римських легіонерів.
В теперішній Італіі навіть є місто та комуна Сало. Місто курорт з старою архітектурою та чудовими пляжами на озері Гарда, воно відоме тим, що тут закінчилося правління уряду Беніто Муссоліні, ще про нього під такою ж назвою знято відомий порнофільм. Але ніякого відношення до нашого продукту воно не має.
А ось Тоскана, регіон в Італіі, славиться не лише своіми винами (наприклад, К'янті).
Саме з Тоскани походить найвідоміше у світі сало - Lardo di Colonnato, сало з Колоннато, маленького італійського містечка в Альпах поблизу Тірренського моря.
Самому містечку більше 2000 років, в горах поблизу нього ще з часів Римськоі республіки видобували каррарський мармур. Вирощувати в горах можна було хіба лише свиней, на шастя, каштанів та жолудів там завжди було багато. Так з часів Древнього Риму сало і стало основним продуктом каменярів.
За віки місцеві гурмани довели спосіб його приготування до рівня мистецтва.
Ванни, де вилежується сало, повинні бути видовбані лише з місцевого мармуру. .Для просолки використовується лише морська сіль та відібрані прянощі та спеціі - як правило, перець, розмарин, часник, лавровий листок, коріандр, мускатний горіх. Склад і пропорціі спецій - таємниця.
Фото: Facebook Alеx Volynski
Сало береться від свині, віком не молодше 9 місяців і вагою не менше 160 кг. Саму ванну спочатку вимивають оцтом, і старанно натирають часником. Далі засипають сіль, тоді спеціі, власне саме сало, і ванна закривається мармуровою кришкою. Сало має вистигнути в ній не менше 6, а то й 10 місяців. В результаті воно стає м'яким, майже як масло, з неповторним, пронизаним спеціями ароматом. Лише тоді його можна таки смакувати.
Право займатися виготовленням такого сала в Колоннато належить лише 14 родинам, кожна з яких має власну секретну формулу набору та змішування спецій.
Єдиним достойним конкурентом тосканцям є містечко Арна ( d'Arnad ) з області Валле д'Аоста зі своім lard d'Arnad. Розташоване в італійських Альпах поблизу Франціі, d'Arnad славиться сирами та салом. Сало, пересипане сіллю та спеціями, залите розсолом, витримують в каштановиз або дубових ящиках або бочках не менше трьох місяців. Далі можуть навіть витримувати в білому сухому вині. І лише тоді істи.
P.S. одна з версій, чому сало стало для нас національним продуктом, є та, що після татаро-монгольськоі навали набіги татвр були для наших земель страшним лихом ще кілька століть. А ось свиней татари не чіпали. Мусульманам свинина заборонена до споживання. Але це вже іх проблеми.
Сало ж насправді корисне для печінки та серця. Крім того, воно класно виводить з організму токсини та радіонукліди. Bon appetit!
Читайте також іншу історію Олександра Волинського про Верону.
Читайте новини також російською мовою.
Додати коментар
-
ФОТО Литовська компанія надіслала замовнику Z-футболки "сюрприз" з кораблем
-
ФОТО У Норвегії заборонили розводити британських бульдогів та один із видів спаніелів. Чому саме їх?
-
ФОТО Схожий на хижу: китайський місяцехід зробив фото невідомого об’єкта
Пропозиції МОЗ: Обов'язкове сортування сміття. Більше туалетів і пандусів. Ні обрізці деревПропоновані зміни мають вдосконалити правила утилізації та сортування сміття, утримання прибудинкових територій, парків та скверів, впорядкувати систему озеленення, убезпечити забруднення підземних вод і джерел водопостачання, а також - створити умови для реалізації прав людей з інвалідністю нарівні з іншими громадянами. Крім того, проект наказу наближує українські норми до європейських
#бізнес_ветеранів: Дитячий табір на Дністровському каньйоні від добровольців і волонтерів"Ідея створення дитячого табору виникла коли повернувся зі США, де проходив реабілітацію після поранення. Я стільки добра отримав від людей, що мені дуже хотілося віддячити. Якось навесні я сплавлявся від Батурина до Києва і проходив місце, куди батько мене відправляв у дитячі табори. Мені захотілося зробити щось подібне"