Префекти будуть "смотрящими" з можливістю стати "надгубернаторами"

Префект на місцях може бути як «недогубернатор», або як «надгубернатор». Це залежатиме від взаємного ставлення президента до конкретного місцевого самоврядування у тому чи іншому регіоні. У разі толерантного ставлення (це може залежити і від рейтингу глави держави, а також його політичної сили у цьому регіоні), то префект буде здійснювати толерантний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування та особливо не втручатиметься у їх роботу.

У разі нетолерантного ставлення до оранів місцевого самоврядування (як варіант – негативні рейтинги глави держави та його партії в регіоні) у Президента є механізми впливу на нього через префекта. І тут включається функція «прискіпливого нагляду», а також активний пошук префектом порушення Конституції та законів України у діях місцевого самоврядування. У разі «знайдення» такого порушення, префект зупиняє дію такого рішення (акту) місцевого самоврядування і подає до суду. А також, як виглядає з законопроекту змін до Конституції, повідомляє про таке порушення Президенту. Президент України, згідно сттатті 144 законопроекту змін до Конституції України (прийнятих 26 червня на засіданні Конституційної комісії), зупиняє дію відповідного акту з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. Після цього, «тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування громади, районної, обласної ради».

Таким чином, тимчасовий державний уповноважений від Президента стає, на період розгляду справи Конституційним Судом України, фактичним керівником громади, району, чи області (правильно було б, у відповідності з зазначеним законопроектом, назвати - регіону). Враховуючи, що Конституційний Суд України може значний час (1-2 роки тощо) розглядати конституційність акту місцевого самоврядування, то цей «тимчасовий державний уповноважений» весь цей час буде керувати будь-якою адміністративно-територіальною одиницею в Україні. І найбільш вірогідно, що префект, який «здав» Президенту рішення місцевого самоврядування (ще навіть не перевірене Конституційним Судом України щодо його неконституційності), сам стане тимчасовим державним уповноваженим. Тому, цей інститут «префекта» (з «недогубернатора»), автоматично трансформується в інститут «тимчасового державного уповноваженого» з повноваженнями «надгубернатора» у відповідному регіоні. Тому, префект, стає свого роду «смотрящим», котрий зацікавлений буде постійно «здавати» Президенту органи місцевого самоврядування, щоб стати «тимчасовим державним уповноваженим» з над повноваженнями на місцях, які, до-речі, не прописані ні в Конституції України, ні в будь-яких інших законах (поки що). А тому, дії цього уповноваженого будуть волюнтаристськими, аж до прийняття закону про «Тимчасового державного уповноваженого», а також про «Префекта».  Без прийняття вищеназваних законів, дій такого уповноваженого порушуватимуть п.2 статті 19 Конституції України, згідно якої: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».