RSS
БЛОГИ

Політична гра "мовним питанням"

Український народ вкотре приймає передвиборчу політичну гру на мовному поприщі, направлену на черговий розкол України на два ворогуючі табори.

Прийнятий учора закон "про засади мовної державної політики" покликаний скоріше розпочати передвиборчу політичну гру, аніж захистити права одних та придушити конституційне право інших. Протести опозиції проти прийняття у другому читані закону з одного боку зрозумілі, з іншого боку звичайна вигідна гра перед своїми потенційними виборцями, для котрих можливе визнання російської мови як другої державної неприйнятне. У другому політичному таборі також можна святкувати перемогу, адже перед майбутніми парламентськими виборами вони продемонстрували виконання своїх передвиборчих обіцянок поміж своїх російськомовних виборців.

Іншими словами голосування за Законопроект Колесніченка-Ківалова Про засади державної мовної політики (№9073) спроба політичних сил розділити виборців на два ворогуючих табори на ґрунті мовних протиріч та працювати з ними окремо у своїй передвиборчій кампанії, аби забезпечити собі місце у парламенті наступного скликання.

Першим після ухвалення закону про мови в знак протесту починає голодування НУ-НС, при чому Фронт змін, котрий на наступні парламентські вибори йде тандемом із БЮТ, залишає парламент шостого скликання. Відповідаючи на запитання журналістів Арсеній Яценюк відповів: Ми повернемося восени в новообраний демократичний парламент, де буде 226 голосів, чим фактично декларує початок своєї передвиборчої кампанії та логічне бажання перетягнути якомога більшу кількість виборців Західної України на свій бік.

Згідно останнього соціологічного опитування, проведеного Київським Міжнародним Інститутом Соціології, партія УДАР Віталія Кличка, якби вибори до парламенту відбувалися у червні набрала б 8,4% голосів. Найбільше відсотків вдалося набрати в Центральному та Західному регіоні. Чи варто дивуватися тому, що Кличко приєднався до мітингу опозиції під Українським домом. Адже участь у мітингах проти прийняття закону про засади мовної політики може забезпечити підвищення рейтингів на заході України.

Отримавши хороші карти опозиція однак не отримала козирів. Провладні сили після прийняття закону не забарились сповістити, що це лише перший крок на шляху до надання статусу другої державної російській мові. В останній час стрімко падаючий рейтинг Партії Регіонів на сході може знову почати зростати за рахунок показового виконання своїх передвиборчих обіцянок перед виборцями.

Від прийняття законопроекту в складній ситуації, на перший погляд, міг опинитися Литвин чия політична партія залишається відверто непрохідною у парламент нового скликання. Однак його подання у відставку, а разом із тим фактично відмова від своєї політичної партії котра частково голосувала в підтримку мовного законопроекту, дає йому змогу утекти з тонучого корабля, аби приєднатися до якоїсь з прохідних політичних сил.

Отже, так чи так кожна з політичних сил отримує певний зиск від галасу котрий спричинило прийняття  Законопроекту Про засади державної мовної політики, та провина виборців, що вони вкотре ковтають наживку політтехнологів. Можна говорити, що завдяки реакції людей на скандальний закон прийнято правила передвиборчих перегонів, переможець яких буде визначений в суперечці довкола мовного питання. В той же час важливі економічні та соціальні питання залишаються поза пильною увагою більшості виборців.

Щодо власне загрози прийнятого Законопроекту Колесніченка-Ківалова українській мові, то він дуже сумнівний. Попри не підкріплений юридично статус російської мови як другої державної вона спокійно почувається на теренах України, однак при цьому серед свідомих громадян українська мова продовжує розвиватися та популяризуватися. Варто вдатися до європейського мовного досвіду: у Фінляндії на вимогу Ліги Націй з 1921 року було юридично затверджено шведсько-фінську двомовність, однак ані близькість Швеції, ані державний статус шведської мови не спричинили до зникнення фінської мови. В останні роки постало питання про відміну двомовності, адже та жодним чином не відповідає реальній ситуації в країні, де шведська повністю втратила свої позиції, а більшість населення спілкується або фінською мовою, або добре розуміє англійську. Тож в першу чергу загроза розвитку української мови походить не з затвердження двомовності чи законодавчого затвердження регіональних мов, а із свідомості громадян, що надають чи не надають перевагу у спілкуванні рідній мові. Звертаючись до історії, можна пригадати майже трьохсот літню заборону української мови в усіх сферах життя, однак позиція кожного з українців змогла врятувати рідну мову від зникнення.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

04 07 2012 15:37
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ