Побалакали... а скільки ще ... балакати й балакати...
21 вересня, у Львові, в рамках Ініціативи "Першого Грудня", пройшов Регіональний Круглий Стіл, як його назвали організатори. Особисто я там не був, але уважно переглянувши відеозапис того заходу, прийшов до висновку, що якби я туди поїхав, то просто згаяв би свій час та деякі кошти, також свої. З жалем констатую — у Львові відбулася пустопорожня балаканина навкруг ДРУГОРЯДНИХ питань (важливих, але НЕ НАЙВАЖЛИВІШИХ, а тому — другорядних). Такі заходи здатні лише на те, щоб відволікти увагу хоча б когось з українців від справжніх причин наших негараздів, а отже, щоб завадити вирішенню наявних проблем, не більше, але й не менше. Чому такий категоричний висновок?
Спробую надати пояснення. Свого часу мною було зроблено аналіз поточного стану нашого суспільства за допомогою спеціально призначеного для подібних задач інструментарію та виклав результати того аналізу в інеті, зокрема, тут. За той час, що минув, цей матеріал бачили тисячі людей, але від жодного з них не надійшло повідомлення про якісь помилки чи хибні висновки, що наведені в тому матеріалі. Але, можливо, хтось не розуміє, про що там йдеться? Й саме з цієї причини — нерозуміння — можливо, немає ані заперечень, ані вірної постановки питання в заходах “Першого Грудня”?
Якщо так, то ось вам деякі міркування.
Україна — незалежна держава? Безперечно, так, не зважаючи на закиди деяких “аналітиків”. Але якщо вона незалежна, то й суспільство наше, в цілому, також незалежна від інших соціальна Система. Таким чином, враховуючи той факт, що будь-яка соціальна система може існувати лише в тому разі, якщо є керованою (в іншому разі вона не буде вести себе як одне ціле, а тому — миттєво розвалиться), отримуємо логічний висновок: наша Система (наше суспільство), як і будь-яка інша незалежна соціальна система, що має свою державність,- САМОКЕРОВАНА (саморегульована). З цього факту випливає, що нашу Систему складають не лише населення країни, культура, духовність, наука, економіка, моральні устої, й т.ін., але й орган САМОКЕРУВАННЯ, який, очевидно, має НАЙВИЩИЙ вплив на УСІ сторони життя Системи на протязі всього її існування — іншого просто бути не може за визначенням! Найвищий вплив, повторюю, саме у ЦЬОГО учасника Системи, а не у культури чи економіки, чи ще чогось іншого. Кому це не зрозуміло?
Кому не зрозуміло, що “просвітництво молоді”, пропагування “християнських цінностей”, та т.ін. - пусте, бо в той самий час із “зомбоящика” будуть йти зовсім інші “цінності”, а мажори та “успішні люди” будуть давати зовсім інші приклади для молоді? То хто керує тим процесом? Культура? Суспільна мораль? Виховання? Освіта? А може, той, хто й повинен керувати ВСІМА сторонами суспільного життя? Й не лише повинен, а й керує?!
Але йдемо далі. Не треба мати надто гострий зір, аби побачити — у ВСІХ сферах життя нашого суспільства має місце величезна кількість найрізноманітніших проблем. Лише з-за їх кількості, без будь-якого аналізу, вже можна зробити висновок, що наше суспільство має СИСТЕМНІ проблеми. Якби це було не так, то можна було б назвати бодай декілька з тих сфер, в яких би не було сер'йозних проблем. Чи може хтось їх назвати? Такі явища, як корупція, некомпетентність, безвідповідальність, кумівство,.. поглинули ВСЮ Україну - від сходу до заходу, від півночі до півдня, не вирізняючи жодного села чи міста, жодної установи чи підприємства, не кажучи вже про органи влади. То де ж ті приклади, що могли б заперечити думку щодо вини саме підсистеми самокерування суспільства в усьому переліченому? Немає таких прикладів?
Отже, єдино можливий висновок полягає в тому, що справжні коріння наших проблем лежить не в культурі чи суспільній свідомості, не в економіці чи освіті, але — в механізмі саморегуляції Системи.
Основними діючими особами в цьому механізмі є система влади та суспільство як множина керованих системою влади людей (“підвладне населення” - я їх так назвав). Між цими двома учасниками існують прямий та зворотній зв'язок. Прямий — це вплив системи влади на підвладне населення. Зворотній — вплив підвладного населення на систему влади. Кому не зрозумілий ЦЕЙ механізм? А кому не зрозуміло, що для того, щоб цей механізм працював довго й чітко, як швейцарський годинник, він повинен бути ЗБАЛАНСОВАНИМ (тобто впливи повинні бути між собою врівноважені, інакше кажучи, не мати таких перекосів, які б надавали комусь одному з двох учасників якісь переваги перед іншим учасником)?
А що ж ми маємо насправді? Докладно відповідь на це запитання наведено у вищезгаданому матеріалі, а тут я наведу лише найголовніше. А воно полягає в тому, що ми б повинні знайти відповідь на одне просте питання — ЯКИМ ЧИНОМ можна забезпечити баланс? Відповідь не така вже й складна — шляхом регулювання потужності та форм впливів кожного з учасників цього механізму на іншого його учасника, а також їх тривалості у часі. ХТО це має зробити? Якщо наше суспільство — незалежне, то немає більш нікого, хто б міг це зробити, окрім самого суспільства. Хтось буде заперечувати цю очевидність?
Виходячи із сказаного, подивімося, ЯК же відбуваєтсья у нас? А ось як - вплив системи влади на підвладне населення регулюється ВИКЛЮЧНО самою владою. ВИКЛЮЧНО! Але й це ще не найгірше, бо вплив підвладного населення на систему влади ТАКОЖ регулюється самою владою!!! Таким чином, прямий зв'язок є, скільки завгодно, а зворотнього — майже немає. Рано чи пізно, але такий перекос призведе до того, що будь-який чиновник зрозуміє, який “подарунок” самому собі він має змогу зробити... без будь-якої відповідальності! Відправте до системи влади, що перебуває в ТАКИХ умовах (тобто з таким перекосом у відносинах між владою та народом), БУДЬ-КОГО - лише одиниці з них втримаються від того, щоб не скористатися “шляхом до успіху”. Чи не це ми бачимо кожного дня? А якщо це, то кому й що ще не зрозуміло, панове?
Є й ще один наслідок такого перекосу — система влади, практично вимкнувши зворотній зв'язок, чим далі, тим більше, буде відриватися як від народу, так і від реальності взагалі. Одного дня відрив обов'язково стане настільки великим, що ... влада перестане бути владою, перетворившися або на збіговисько засуджених на довічне ув'язнення “успішних людей”, або на тиранію, кінець якої — такий самий, що й у першому випадку, хоча й трохи згодом. Іншого — не буде й бути не може - “геній” на прізвисько “Ленін” спробував замість законів природи застосувати ним придумані, а що з того вийшло, нагадувати не потрібно, гадаю.
Й дуже шкода, що “Перше Грудня” займається насправді неблагородною справою, виводячи з під удару систему влади разом з перекосами на її користь, та роблячи винною духовність народу... а хто ж її формує, ТАКУ духовність, панове “засідателі”, та НАВІЩО?
