RSS
ПОЛІТИКА БЛОГИ

Якою має та може бути децентралізація в Україні

Особливості децентралізації по-українські: провладний варіант

Для ефективного впровадження децентралізації в Україні, варто здійснити зміни у систему взаємодії та відповідальності інститутів влади у тріаді: уряд – місцеві державні адміністрації – місцеве самоврядування. На думку автора є два варіанта таких змін: інституційний та функціональний. Перший (інституційний), за яким потрібно змінювати формування, відповідальність та підзвітність місцевих державних адміністрацій з залишенням за ними виконавчих функцій. Другий (функціональний), згідно якого необхідно перерозподілити функції виконавчої влади (зокрема, формування бюджетів) з місцевих державних адміністрацій на органи місцевого самоврядування. Найкраще для держави було б впровадження одночасно двох цих варіантів змін одночасно.

Але, оскільки центральній владі не вигідно у повній мірі реалізовувати другий варіант змін (функціональний), а популістично зручно говорити про децентралізацію, тому більш ймовірний перший варіант змін – інституційний. Це свого роду програма мінімум. У чому її суть, зазначимо нижче.

Так, згідно Конституції України (у стт.118) зазначається: «Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації». Тобто, місцеві державні адміністрації є продовженням виконавчої влади на місцях (в областях та районах).

На сьогодні у сучасній політико-правовій площині України, голова місцевої державної адміністрації (далі – МДА) має потрійну відповідальність та підконтрольність. По-перше, він відповідальний перед Президентом України, котрий призначає голову МДА та звільняє «з ініціативи Президента України» (згідно стт. 9 ЗУ «Про МДА»); по-друге, голова МДА відповідальний перед урядом, здебільшого перед прем’єр-міністром, котрий його пропонує президентові; по-третє, голова МДА підзвітний та підконтрольний місцевій раді, оскільки вона 2/3 голосів може позбавити голову МДА повноважень через прийняття рішення щодо недовіри йому (стт.118 КУ).

Отже, у політичній системі держави, лише Президент України чи не єдиний, хто має прямий та вагомий (фактичний та юридичний) вплив на голів МДА. Саме це дозволяє голові держави, через інститут МДА, здійснювати владу по всім регіонам країни.

При цьому всьому, варто наголосити, що згідно Конституції України Президент України не є головою виконавчої влади в державі, ним є Прем’єр-міністр України. А тому, голова уряду несе повну відповідальність за виконавчу владу в Україні. Президент же являється главою держави і виступає від її імені, а тому інституційно не належить до виконавчої влади в Україні. Більше того, у статті 106 Конституції України, котрою визначаються повноваження Президента України (а їх 31), не міститься пункт про призначення ним голів місцевих державних адміністрацій. Це положення міститься у розділі 6 («Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади»), зокрема у вищезазначеній статті 118 та статті 8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Таким чином, якщо голова місцевої державної адміністрації (обласної чи районної) є головою місцевого органу виконавчої влади і входить, згідно стт.1 Закону України «Про Місцеві державні адміністрації», до системи органів виконавчої влади, то такий голова має призначатися головою вищого органу виконавчої влади держави – Прем’єр-міністром України, а не Президентом України. Особливо це стосується того факту, що Україна після переходу до змін до Конституції України моделі 2004 року, стала парламентсько-президентською республікою. Саме зміна балансу влади в Україні повинна перерозподілити повноваження вищих органів державної влади, зокрема від президента на користь парламенту та його уряду.

Тому необхідно, в умовах парламентсько-президентської республіки, підпорядкувати голів відповідних МДА виключно голові уряду – Прем’єр-міністру України та забезпечити справедливий баланс влади при їх призначенні та звільненні.

Оскільки, як зазначалося вище, головою виконавчої влади в Україні є прем’єр-міністр, а голови МДА є місцевими органами цієї виконавчої влади, тому голова уряду має подавати кандидатуру голови МДА (зокрема, ОДА) на затвердження відповідній раді (обласній). Та ж, у свою чергу, приймає чи не приймає рішення щодо затвердження даної кандидатури (голови відповідної адміністрації) абсолютною більшістю голосів. Щодо районного рівня, то варто, щоб цю кандидатуру подавав прем’єр-міністру голова ОДА, а той, у свою чергу, адресував її на затвердження відповідної районної ради.

Також, для легітимізації даного інституту в кожному регіоні держави, варто запровадити ценз осілості для голів МДА у тій місцевості, на якій буде поширюватися їх виконавча влада.

Таким чином, голова МДА має ділити відповідальність за свою роботу між урядом (як представник виконавчої влади на місцях) та місцевою радою (котра є колегіальним органом на даній території) будучи сам представником даного регіону.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

05 05 2015 15:09
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ