Організація визволення Новоросії
Втеча з місць "бойової слави" Дениса Пушиліна та Олександра Бородая посіяла серед аналітиків деяке непорозуміння щодо можливих наступних кроків Москви. Якщо одні намагалися вбачати у цьому стратегічний хід Кремля для збереження "цінних кадрів", то інші воліли вбачати у цьому слабкість нервів очільників ДНР та ЛНР та їхню паніку через успішні наступи українських військ.
Буквально за декілька діб "бойові поранення" змусили скласти з себе повноваження Валерія Болотова, і за останньою інформацією ЗМІ, міністра оборони ДНР Ігоря Гіркіна-Стрєлкова. (зараз невідомо чи живий чи мертвий).
Усі вищезазначені персонажі, мабуть, уже встигли вибратися з оточених кільцем!!! Луганська та Донецька та перебратися до анексованого Криму, або більш затишної Москви. А найбільш спритні - як от Бородай, не без посмішки на обличчі активно дають відеокоментарі журналістам Першого російського та LiveNews...
Просування "гуманітарного конвою", жорстокіші бойові дії із залученням кадрових військовиків російської армії віддалені переговори в Мінську з невідомим, але традиційно невтішним для України результатом, наштовхують на думку, що попри невдачу із проголошенням "незалежних республік Новоросії" Володимир Путін не готовий цілком відмовитися від продовження своєї геополітичної гри.
ЧИТАЙТЕ: Поразка сепаратистів не буде підставою для гучного свята
Саме у ній такі як Гіркіни, Бородаї та Пушиліни, а також не слід забувати екс-президента Януковича, займуть своє нове місце. Вже тепер зрозуміло, що знищувати лідерів "ополчення" Донбасу, як у цьому намагались останнім часом переконати низка керівників українських силових відомств, ніхто не буде. Принаймні поки що.
"НЕзамінних людей не буває", - це правило давно засвоїли керманичі Росії. Однак при цьому Кремль розуміє, що створити новий образ легендарних керівників "ополчення Новоросії" у сучасних умовах буде значно важче, ніж місяць назад. Навіть при використанні усіх наявних ресурсів пропаганди та вати, якою володіє Кремль.
Існує ймовірність, що втеча "лідерів" має під собою й інше завдання: зберігаючи життя очільникам ЛНР та ДНР Кремль може використати їх у будь якому вигляді, створити своєрідний "уряд у вигнанні", чого не вдалося з Януковичем (будьмо відвертими - хранитель золотого батона явно не той у кого повірить навіть найзатятіший прихильник "руского міра" ), чи якусь організацію, громадське об'єднання чи Раду, яке проголосить метою свого існування борьбу за права "новоросов и их подобных". Янукович і Ко, можуть лише посісти місця посередників чи почесних гостей, яких "незаконно скинула хунта".
У подальшій боротьбі так звані "новороси" можуть використати приклад мабуть найбільш успішного в умовах, де слова дипломатів лунали так само часто, які вистріли зі зброї та вибухи, прикладу - організації, яка стала предтечею Палестинської автономії. Мова йде про ОВП - "Організацію визволення Палестини", яка виникла у 1964 році під егідою Єгипту і була покликана відстоювати права палестинських арабів у боротьбі проти Ізраїлю.
Очолив організацію Ясір Арафат (на фото - в окулярах). Цінність організації полягала в тому, що її створення спростувало твердження ізраїльтян про втручання у справи палестинців сусідніх арабських держав. Згодом ОВП крім Близького сходу почала представляти палестинців і в усьому світі.
При декларуванні необхідності повернення "законних прав палестинським арабам", ОВП не менш рішуче на майже до 1988 року обстоювала необхідність знищення держави Ізраїль, яка розглядалась як "небажана сіоністська присутність" у регіоні.
Інтереси палестинців ОВП відстоювала через проведення диверсійної діяльності проти євреїв, терористичних актів та низки арабо-ізраїльських війн, у яких представники воєнізованих угрупувань ОВП брали активну участь.
Організувавши життєздатність своєї "Організації визволення Новоросії" - Росія продовжить свою політику "активного невтручання" у внутрішні справи України, підтримуючи представників "ОВН" та спекулюючи положеннями міжнародного законодавства, де йдеться про право на самовизначення.
При цьому, майже напевно, що ідейники новоросійського порядку на Донбасі вдаватимуться до усієї гамми диверсійної діяльності де роль зовнішнього ворога виконуватиме Україна. Така організація складатиметься з традиційних - політичного та воєнізованого крила. Політичне крило зможуть очолити вищезгадані терористи, які перебувають поза межами зони АТО. Воєнізоване крило формуватимуть професійні кадрові воєнні, які замінили "лідерів протестних рухів" на місцях, і є більш рішучими у реалізації поставлених завдань, а отже хвиля терору та бомбардувань лише збільшиться.
Нещодавнє повідомлення нового керівника ДНР Олександра Захарченка про можливість переговорів лише за умови державного визнання, дозволяє припустити, що Росія знову спробує повернутися до невдалого на початку "проголошення ДНР" сценарію з вимогами політичних поступок Києва у питаннях мови, федералізації, економічної автономії.
За умови утворення такої організації, хвиля терористичних актів, викрадень та вбивств можуть поширитись по всій Україні. Виправдання своїх дій боротьбою за права "Новоросії" зможе дозволити проросійським бойовикам розгорнути масштабну диверсійну діяльність. Але, на скільки вдалою стане така політика і успіхи диверсанів буде залежати від точго, наскільки Україна візьме до уваги досвід Ізраїлю у боротьбі з терористичною загрозою.
