Нема сенсу умиротворювати агресора

Умиротворення агресора не можливе в принципі, адже він банально шукає приводу напасти. Очевидно, що в такій ситуації ніяких поступок бути не може.

Відповідно, напад потрібно сприймати як неминучість. Не станеться це після нейтралізації терористів – станеться пізніше. Тільки якщо не знищити чи не роззброїти диверсантів, вони будуть діяти в тилу нашої армії коли почнеться агресія. Краще в разі її початку нехай тил буде чистим.
Крім того, варто негайно вжити радикальні міри по протидії саботажу з боку міліції на Донбасі.

Звичайно ж, все сказане Лавровим щодо військ кордоні - це нечуване нахабство, але який сенс обурюватися? Треба діяти.

Відповідь хай дає МЗС.

Безумовно Лавров у своїй заяві щодо того, що «напад на росіян – це напад на Росію» не зазначив, що ці росіяни катують і вбивають українців, займаються грабунком, тероризують населення.

Які ще потрібні доводи владі й силовикам після того, як по-звірячому було вбито депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, щоб вони таки вжили рішучих заходів з ліквідації осередків та носіїв терористичної загрози?

Отже, маразм російського міністерства Молотова-Лаврова щодо запасів американської зброї в Україні та неприпустимості адекватної реакції Києва на звірства російських військових злочинців загалом не є чимось неймовірним в контексті загальної «політики» Кремля. Тон заяв не змінився, цинічність брехні наростає.

Проте, вже пішли опосередковані погрози зброєю, був натяк на можливість військової агресії.

Чи це істерика чи це частина плану - в нас нема розкоші чекати, поки Кремль відкриє ще одну невелику частину карт. Необхідно зробити все для того, щоб Путіну залишалося лише впадати в істерику і краще щоб вона накочувалася від провалу і безсилля щось змінити. 

Обговорити можна тут