RSS
БЛОГИ

“Народовладдя” по Гігаурі - шлях до ... чиєї насолоди чиїм життям?

Красиві слова, правда? "Творчі процеси", "насолода життям"... Можливо, ніякої демагогії тут немає, а запропоноване паном Гігаурі й справді веде нас до "насолоди життям"? Давайте подивимося...

Не відкрию ні для кого Америки, якщо скажу, що наше суспільство вкрай потребує таких пропозицій (ідей), в які б воно повірило, по-перше, а по-друге - які б дійсно були здатні вирішити (ВИРІШИТИ, а не "підлатати"!!!) наявні СИСТЕМНІ проблеми. Оскільки попит є, то й пропозиції не забарилися... й особливо - від тієї самої влади, не лише нинішньої, а й попередніх. Звісно, справжні автори ТАКИХ "пропозицій" старанно замасковані, а пропагуються вони всілякими "козачками".

Ясна річ, існують і такі пропозиції, які відповідають наявним потребам, але їх - мало, а щоб їх зовсім не було видно, щоб вони не стали тією самою ідейною зброєю в руках народу, влада не жаліє ніяких зусиль, аби тільки "козачків" та проштовхуваних ними "ідей" було якомога більше. Далеко за прикладами ходити немає потреби - подивіться, хоча б, на кількість "ідей" та всіляких заходів щодо розробки "нової" Конституції, або "покращення" існуючої, або "повернення до Конституційного поля", й т.ін.

Одним з численних напрямів у сенсі сказаного є тема "народовладдя". Свого часу мені довелося писати відповідний матеріал - "Народовластие - это как?", зміст якого чомусь не наважилися ПРЕДМЕТНО прокоментувати згадані там особистості. Більше того, один із персонажів, а саме Євген Гігаурі, замість того, щоб відповісти по суті, активізував свою діяльність на ниві спамоподібного розповсюдження своїх "пропозицій" (лапки поясню нижче), уникаючи будь-яких предметних дискусій щодо їх змісту (на підтвердження цих слів див. додаток нижче). Ось і на Політико з'явився черговий пост від пана Гігаурі все з тим же наповненням - "КОН - "Жива Вода" (Концепція Основ Народовладдя)". З наведених у додатку (нижче) цитат добре видно, що я запропонував пану Гігаурі розглянути принаймні один момент в його "пропозиціях", але відповіді від нього ПО СУТІ запитання так і не отримав. Передбачаючи саме таку його поведінку, мною було обіцяно, у разі відсутності предметної реакції від пана Гігаурі, самотужки розглянути дещо в його "пропозиціях". Саме з цих причин і народилася поточна стаття.

Почну її з того, що знову процитую те саме місце з матеріалів Гігаурі (те ж саме присутнє в багатьох його матеріалах, хоча й в різних варіаціях, але з одним і тим же змістом):

"Уявіть, що ви разом зі своїми домочадцями (або партнерами) є господарями, тобто власниками, будь-якого підприємства (або корабля, автобуса і т.д.). Але, володіння всім перерахованим вище зовсім не означає того, що ви зобов'язані при цьому бути і їх "директором", "капітаном", або "професійним водієм". Поняття "ВЛАДА" означає лише ваше право на власність того, що ви маєте у своєму володінні за загально-прийнятим правом і підтвердними документами (у випадку з Державою, - Правом володіння усіма його цінностями - по Конституції). Тобто ВИ здійснюєте Вищу Владу над ними. Для управління ж цими об'єктами своєї власності, ви наймаєте Керуючого (відповідно, - "Директора підприємства", "Капітана корабля", або "Шофера свого автобуса"). Тобто Влада, за Законом, належить і здійснюється ВАМИ - як господарями, а управління (щоб не відривати вас від творчих процесів і насолоди життям) доручається спеціально підготовленим керівникам (Виконавчої Системи). Які, природно, отримують від ВАС гідну заробітну плату за свою працю."

Красиві слова, правда? "Творчі процеси", "насолода життям"... Можливо, ніякої демагогії тут немає, а запропоноване паном Гігаурі й справді веде нас до "насолоди життям"? Давайте подивимося. Й для початку, щоб було наглядніше, викладемо процитований текст у вигляді малюнку, ось такого, наприклад:

Приваблива картинка, але... для повних ідіотів. Людина ж, що бодай трохи вміє думати, навіть і не системно, помітить в обіцянках Гігаурі, що тут зображені, як мінімум два “цікавих” питання:

1. “Керівники”, тобто “капітани”, НАЛЕЖАТЬ до народу, чи ні? Якщо належать, то в них повинно бути право на володіння відповідною часткою власності, а якщо це так, то у примноженні чиєї власності будуть зацікавлені, перш за все, ці люди? А якщо зважити на те, що народ “культурно б'є байдики” (тобто “насолоджується життям”), а “керівники”, тим часом, “керують”, то як воно все буде виглядати насправді? Але, кінець кінцем, можна якогось Степана найняти “керівником”, одночасно відібравши в нього всю його власність разом з правами на неї,... або ж варягів наймати — китайців, наприклад... Тобто всі ці запитання є відносно дрібними, якщо порівняти їх із наступним питанням:

2. Чим взагалі цікава власність? Відповідь очевидна — тим, що її власник має можливість отримувати від неї якісь вигоди. Вигоди можуть бути як явними, наприклад у вигляді грошових прибутків від виробництва та продажу сталевого прокату, так і неявними, наприклад у вигляді підняття “престижу” власника картинної галереї. Якщо ж якийсь об'єкт чи якась річ не дає ніяких вигод своєму власнику, то така власність перестає бути для нього цікавою. Більше того, яка завгодно власність потребує від свого власника певних витрат на підтримання свого стану, а тим більше — на своє примноження. Залиште новенького Мерседеса без догляду й доволі швидко він перетвориться... в купу металобрухту, а ще згодом — в пил. Так само придбайте у свою власність, скажімо, фабрику з пошиття одягу, але не придбайте тканину та не візьміть на роботу працівників — досить швидко та фабрика перетвориться в ніщо. Отже, щоб власність не переставала бути цікавою, щоб вона приносила своїм власникам якісь вигоди, за нею потрібно доглядати, хоч шляхом витирання пилу, хоч найманням працівників, залежно від виду власності. Й ось тут і виникає запитання, яке пан Гігаурі “сховав” від лохів, ммм... “однодумців” та “послідовників” - ХТО саме повинен займатися обслуговуванням власності та її примноженням? “Керівники”? Нісенітниця, погодьтеся — вони наймалися “керувати”, а не штани шити та продавати. Якщо взяти попередній малюнок, для когось дуже привабливий, то зміст наведених слів має виглядати на ньому приблизно так:

Як бачите, цю схему було мною отримано шляхом включення до попередньої схеми того, про що пан Гігаурі “забув”. Знак запитання я поставив тому, що народ на схемі вже є, а якщо так, то хто ж ті люди, що безпосередньо роблять власність ВИГІДНОЮ, доглядаючи за нею та примножуючи її? За стародавніх часів відповідь на це запитання була простою — РАБИ. А в наш час? А в наш час ці люди — той самий народ, що й з лівого боку малюнку, бо нічого іншого принципово бути не може. Але ж в такому випадку вся схема ламається — немає й бути не може такого роздвоєння одного й того ж народу!

А звідси висновок — пан Гігаурі втюхує нам відверту демагогію, бо намальована (текстом) ним картина є НЕДОСЯЖНОЮ В ПРИНЦИПІ, що добре видно з наведених малюнків. Мабуть, сам він цілком те усвідомлює, а тому в розділі під назвою “Висновок” ЗАРАНІ закладає можливість зняти з себе та своїх “послідовників” будь-яку відповідальність за обіцяні, але не досягнуті цілі, перекладаючи вину на народ, який “не усвідомив”. Показове місце того “Висновку” звучить наступним чином: “...все, що залишається нам - це знати реальне минуле, передбачати бажане майбутнє, і вибудовувати всі свої думки і дії відповідно Загальних Законів Всесвіту...“ - чи зможе хтось колись заявити, що він ДІЙСНО знає минуле, та ще й не аби яке, а РЕАЛЬНЕ? А те саме щодо “Загальних Законів Всесвіту”? Мабуть, лише один Гігаурі до такого здатен...

Такий мій висновок щодо “пропозицій” пана Гігаурі базується на вищенаведеному аналізі лише маленької частини, взятої з його “напрацювань”. А який же висновок можна й потрібно робити, якщо звернути увагу ще й на практично повну відсутність у цього “новатора” будь-якого аналізу наявного стану нашого суспільства та його причин, практично повну відсутність будь-якої ОБ'ЄКТИВНО підтверджуваної аргументації його “пропозицій”, та т.ін.? Мені особисто здається зайвим витрачати час на вивчення та докладний аналіз “народовладдя” а-ля Гігаурі, оскільки, як видно вище, вже в початкових його тезах мають місце чи то помилки, чи то свідоме введення читача в оману — то про що ще можна говорити?

Таким чином, от таке воно, “народовладдя” від пана Гігаурі... І зовсім неважливо в даному випадку, з яких саме причин воно таке, як є. Але важливо те, що ТАКЕ народовладдя нічого спільного з інтересами народу не має й мати не може, бо дійсно гарні речі можливо (та й то далеко не завжди) побудувати лише гарними діями. Сподіваюся, що хоча б хтось, прочитавши цей матеріал, дещо зрозумів про “народовладдя” у “пропозиціях” від деяких “народовладців” та й зробив відповідні висновки — і щодо самого “народовладдя” по Гігаурі, і щодо лапок біля слова “пропозиції”, які я використав у цій статті.

Й нарешті, на додаток, цитування невеличкого листування між мною та паном Гігаурі, що відбулося в його блозі:

Віталій Демиденко, 21:55: ""Уявіть, що ви разом зі своїми домочадцями (або партнерами) є господарями, тобто власниками, будь-якого підприємства (або корабля, автобуса і т.д.). Але, володіння всім перерахованим вище зовсім не означає того, що ви зобов'язані при цьому бути і їх "директором", "капітаном", або "професійним водієм". Поняття "ВЛАДА" означає лише ваше право на власність того, що ви маєте у своєму володінні за загально-прийнятим правом і підтвердними документами (у випадку з Державою, - Правом володіння усіма його цінностями - по Конституції). Тобто ВИ здійснюєте Вищу Владу над ними. Для управління ж цими об'єктами своєї власності, ви наймаєте Керуючого (відповідно, - "Директора підприємства", "Капітана корабля", або "Шофера свого автобуса"). Тобто Влада, за Законом, належить і здійснюється ВАМИ - як господарями, а управління (щоб не відривати вас від творчих процесів і насолоди життям) доручається спеціально підготовленим керівникам (Виконавчої Системи). Які, природно, отримують від ВАС гідну заробітну плату за свою працю."

---

Ось тут, чи починаючи з цього місця, є помилка КОНЦЕПТУАЛЬНОГО рівня, яка робить практично всі Ваші пропозиції мало чого вартими. Цікаво, чи Ви самі знайдете цю помилку? Якщо ні, то десь наприкінці тижня я про неї розкажу."

Евгений Гигаури, 13:02: "Дорогой Виталий, Ваш уровень сознания руководит вашим мвслительным аппартатом, и формирует ваши "правдивые образы". Но это вовсе не значит, что правы именно ВЫ, а не кто-то другой. Просто эго человека подавляет его разум - создавая иллюзию истинной правости своего сознания. Я же не навязываю своих воззрений на способы жизни (я по натуре общинник) - но предлагаю устроить общую жизнь именно таким образом, чтобы каждый мого жить и развиваться в природо-естественных для себя условиях. А не по уму и убеждению отдельных граждан - политиков и всяких др. умников. В этом и есть все различие между нами."

Віталій Демиденко, 18:00: "Евгений, какое отношение к поставленному Вам вопросу имеет уровень моего или Вашего сознания? НИКАКОГО, если оперировать ОБЪЕКТИВНЫМИ вещами, т.е. существующими НЕЗАВИСИМО от моего и Вашего сознаний. И именно ОБЪЕКТИВНАЯ несуразица присутствует в приведенной мною цитате. Думаете, нет? А Вы УВЕРЕНЫ в этом? Может быть, еще раз внимательно изучите процитированное вместо того, чтобы говорить об "умниках", к коим себя Вы, конечно, никоим образом не причисляете. Или Вам нет нужды в проверке-перепроверке собственных текстов, ибо в них - все правильно?"

Евгений Гигаури, 22:56: "Виталий, любое суждение напрямую зависит от уровня сознания человека... котоое, в свою очередь, зависит от зрелости его духовно/душевной матрицы. Профессор может иметь великолепный ум, память - но не иметь Разум. Т.е способность оценивать ситуации с точки зрения комплексного видения всего, как оно есть.

Мир приучен жить по сложившимся стереотипам, догмам, авторитетам.

Новый Мир строится на способности людей про-зревать и ясно-понимать окружающий мир, его законы, его истинное предназначение.

Пример, много в ваших тестах для меня видится совершенно не так, как Вам.

Однако, я не выискиваю то, что противоречит моим убеждениям. Зачем?

Я, влюбых текстах ищу то, что консолидирует.

Ибо это приносит пользу Общему Делу.

Жаль, что Вы ищите везде то, что мало-мальски не соответствует Вашим убеждениям.

Неужели не нашли ничего, что совпадает с Вашими намерениями?

Считаю дальнейший спор на эту тему - пустой тратой времени.

Желаю Вам, искренне, всего самого доброго.

Не судите, и не судимы будете..."

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

16 09 2012 23:12
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ