На часі антифеодальна революція середнього класу

Сьогодні розпочався саміт Європейського союзу у Брюсселі. Зокрема, на ньому обговорять підтримку нових галузей економіки. Глави держав та Урядів заслухають доповідь голови Європейської комісії Жозе Мануела Баррозу про розвиток «цифрової економіки», інновацій та сфери послуг.

ЄС концентрується за трьома напрямками: залученню нових інвестицій, розвитку єдиного ринку цифрових технологій, орієнтованого на споживача і бізнес, і підвищення професійного рівня працівників. Відбудеться дискусія про заохочення інновацій і використання становища Європи як світового наукового центру.

Рада директорів Європейського інвестиційного банку ухвалила кредитний пакет у розмірі 1,8 мільярдів євро на потреби малих і середніх підприємств Європейського Союзу. У такий спосіб у 2013 році загальна фінансова допомога малому і середньому бізнесу ЄС склала 14 мільярдів євро.

І поки Європа стимулює старт-апи, азарівська команда фак-апів продовжує деградацію України. Вчора на засіданні Кабміну наш прем'єр дає чергове «свіже» завдання провести аналіз і написати план розвитку кожного ще живого пострадянського промислового динозавра. Звідки йому знати, що всі нові робочі місця Америки за останні 20 років створили не GM, а старт-апи, молодші за 5 років. Навіщо йому нова філософія держави як центру інтеграції, модерування інтеграційних процесів між іншими державами та іншими суб’єктами інтеграційних процесів, держава-«депозитарій», держава-«сервер», держава-«лікарня», держава-«університет», «сейф геномів»?

Тому не дивно, що без інновацій в економіці касовий розрив українського бюджету досяг 18 млрд. гривень. У пошуках грошей «кровососі» встановили світовий рекорд з кількості податків - 135. Але борги ростуть. І Азаров знову й знову позичає гроші за кордоном. При цьому рівень українських суверенних цінних паперів складає вже 14%! Для розуміння: європейські країни позичають під 2-4%, африканські Гана і Сенегал -6%.

Фактом стало те, що влада в Україні узурпована чиновницько-олігархічними кланами, які не спроможні до усвідомлення ситуації в Україні і у світі. Їх мислення є феодальним по суті і маразмом по формі. Конкурентна економіка для них - те саме, що секс в СРСР.

На часі антифеодальна революція середнього класу.

Чи розуміють це команди кандидатів в Президенти від опозиції?

Чи здатні вони висувати не лише свої кандидатури, а й сучасні програми реформ?

Це є головним політичним питанням в Україні.