Мирне врегулювання політичної кризи в Україні?

 

Так гарно, що сльози радості душать! Єдині, хто дійсно пакращіть своє життя вже сьогодні - опозиційні політики, які на крові людей зайдуть у владні кабінети і знову почнуть згадувати провокаторів. Провокаторів, які змусили владу сісти за стіл переговорів із опозицією, які зробили за три дні більше ніж всі взяті разом опозиціонери за три місяці, але мова не про те.

 

Ми маємо розуміти одну важливу річ: якщо політична система України дозволяє існування в ній вбивць, бандитів, крадіїв і корупціонерів, то проблема не в них, а в Системі. Забери з неї хоч всіх кровосісь, на їх місце прийдуть інші нічим не кращі. Я із досвіду знаю, що колектив, в якому почали красти треба звільняти одночасно і в повному складі, бо якщо ти залишиш хоч одну паршиву вівцю, вона зіпсує всіх молодих і чесних, які прийдуть після. Феномен бочки меду і ложки гівна: якщо в бочку з медом додати ложку гівна, то вийде бочка... гівна.

Так от, а ми маємо справо із бочкою гівна, в яке намагаємося вкинути кілька крапель меду і чекаємо, щоб воно мирно перетворилося на бочку меду. Навіть магія тут безсила. Наша велика українська бочка вже так просякла тим дєрьмом, що навіть злити її та вимити вже не допоможе. 

 

Сінгапур перетворився із відсталої та злиденної на процвітаючу країни за лічені роки знаєте чому? Вони спалили свою бочку. Вони вигнали на вулицю всю поліцію, чиновників, суддів і створили нову систему. Створили навіть не на руїнах старої, а заново, бо гнилий фундамент рано чи пізно обвалить все, що ти на ньому збудуєш. І "перезавантаження" тут не допоможе, бо можеш ти скільки завгодно перезавантажувати комп'ютер, який вже застарів і кишить вірусами, він від того працювати краще не стане.