МИ і ВОНИ

Під час згаданих подій Янукович остаточно втратив легітимність в очах свого народу. Вона тримається на кийках спецназу і скутій страхом парламентській більшості нинішнього парламенту.

Небувало масова підтримка людей зробила опозицію фактично паралельною владою. Звичайно, у політичному, а не юридичному сенсі.

Але Янукович не розуміє мови демократії. Вчора він упустив шанс визнати реалії та переформатувати парламентську більшість. На відміну від Майдану 2004 року, у нас немає сьогодні немає інструменту для зміни ситуації з урахуванням волі наших виборців через юридично визначені вибори. Тому опозиція має докласти всіх сил до блокування роботи цієї Ради аж до її розпуску. Це – їхній обов’язок перед героїчним Майданом, який блокує роботу режиму, що втратив народну підтримку, у набагато складніших умовах.

Тим часом ситуація неоднозначна. Хочу сказати про це чесно. Ми не боїмося тисяч кийків їхнього спецназу, а вони не вважають за потрібне рахуватися мільйонами голосів громадян. ВОНИ і МИ опинилися в клінчі.

У цій ситуації «яструби» при владі явно розігрують московський сценарій терору. Ми маємо десятки травмованих, щодня більшає політичних в’язнів, починаються широкомасштабні протести, виписуються постанови про арешт. Відсутність Януковича провокує цих «яструбів» до «зачистки» Майдану.

Їм потрібна кров. Вони розуміють, що труп на Майдані означатиме повний розрив Януковича з європейським політикумом і безальтернативне підпорядкування Кремлю. На жаль, - разом з 46 млн. людей.

Будь-які штурми центрів державної влади принесуть той же результат.

В такій ситуації ми потребуємо негайної європейської місії по недопущенню політичного колапсу в Україні. Якщо Європейський Союз не хоче втратити Україну, він повинен бути не просто спостерігачем, а стати союзником проєвропейської більшості українців, які вийшли на Майдани. Європа мусить допомогти нам. Якщо голос демократії не чує нинішня авторитарна влада, Європа мусить ударити у больову точку нинішнього режиму. Ця точка добре відома: це їхні рахунки, нерухомість та бізнеси за кордоном.

Достатньо почати розслідування щодо відмивання коштів «сімейним» банком ВБР, щоб Янукович повернувся з китайських музеїв і взявся до політичної роботи. Він особисто зобов’язаний розпочати діалог влади і народу за посередництва європейських лідерів та церкви.

Передумовами такого діалогу я вважав би зі зрозумілих, як двічі два, речей:

1) очистити вулиці столиці від карателів з «Беркуту» та бандитів-тітушок;

2) визнати реалії та змінити Уряд, який спричинив цю хвилю народного обурення;

3) відпустити політв'язнів та законодавчо гарантувати неприпустимість політичних репресій проти студентів і службовців.

Але цього мало. В існуючому правовому полі змагатися з Януковичем неможливо. Вся повнота влади в Україні належить одній людині. В таких умовах ми живемо вже багато років. Тому реалії треба змінювати, треба змінити систему влади.

Саме тому Майдан у Києві має бути. Він не має зменшувати своєї потуги. Бо тільки він дає силу опозиції нав’язувати план мирної законодавчої революції зміни системи влади в України. Саме Майдан є джерелом можливого розколу в правлячій більшості у парламенті.

Майдан і його представники з опозиційних фракцій мають працювати над пошуком союзників, які невдоволені всевладдям Межигірської Сім'ї. Така робота не зводиться до внесення до порядку денного постанови про відставку уряду. Вона має бути більш ретельною, більш системною і ґрунтуватися на інтересах тих груп населення, які сьогодні пригнічуються диктаторською системою однієї Сім’ї.

Шлях до цього - через відновлення переговорів про євроінтеграцію та запровадження безвізового режиму для українців. Через відновлення Конституції 2004 року, яка унеможливлює зосередження і концентрацію влади в одних руках. Через прийняття Виборчого Кодексу, що гарантує чесні вибори.

На цій основі має сформуватися нова парламентська більшість. І це і буде тією революцією, якої вимагає Майдан.

Революція є зміною правил, а не тільки зміною прізвищ. Саме за це я кличу стояти людей на Майдані. Саме до цього я кличу працювати лідерів опозиції у парламенті.