RSS
ПОЛІТИКА БЛОГИ

Малевич і електорат

Вкотре переконуюсь, що люди, так би мовити, не зовсім відповідають тій якості когнітивної функції, яку їм приписують (який красивий евфемізм!).
Малевич і електорат Ілюстрація: kim norlien

Ви знаєте, що реакція мас на політику і на мистецтво - практично однакова? Серйозно, це одного поля явища. Бо: 1) усіх нас оточує базове політичне, яке визначається протиставленнями "наші - їхні", "діло каже - чуш якась" і 2) усіх нас оточує базове естетичне у протиставленнях "красіве-не красіве", "понятне-не понятне". Такі системи координат легко заміняють складні конструкції, якими є політика і мистецтво. І правильно - нема чого голову забивати дурницями. Але раз ми вже всі в цьому варимось, то чого б про це не поговорити, нехай навіть наші уявлення були сформовані в сьомому класі середньої школи? Тим більше, що в даному випадку відсутність розуміння є чудовою нагодою поговорити про то. Власне, довкола обговорення відсутності розуміння все і крутиться як в політичних, так і мистецьких дискусіях мас.

Я просто прочитав коментарі у Facebook до статті про "чорний квадрат" Малевича і прозрів. Українська правда розжувала як для дітей, от чесно. Але глибина реплік (не ботів, зауважте) - така, як і в коментах про політику. І густина тих реплік - така ж. 

З мистецтвом все просто. Що б хто не казав, і яку б думку не мав, є якісь мистецтвознавці, і їм вирішувати, що таке квадрат Малевича. Безцінна думка всіх решта шанувальників красівого залишається хоч і тотально масовою, мільйон разів висловленою, але не суттєвою (хоча маса, звісно, може взяти ціпки в когті і піти громити некрасіве, але то фантомні болі палеоліту і воно пройде). От якби мистецтво було зорганізоване так само як політика і мало на наше життя такий самий вплив, то, звісно ж, народ вибрав би на керівні посади таких мистецтвознавців, які шанували би красіве, понятне мистецтво, і головне, щоб те мистецтво не зміг відтворити школяр, бо шо ж то тоді за мистецтво, тю. (Тут оффтоп, який демонструє всю мою некомпетентність: щось таке відбулось у ситуаціях із Владом Троїцьким, а потім і тим новим керівником театру ПрикВО у Львові, коли колективи взяли ініціативу і з'їли мистецтво в догоду профспілці, пенсії і Невгамовному Зайчику).

З політикою все значно запущеніше. Адже усі автоматично є політиками завдяки праву обирати і бути обраними. І найбільш ідіотична думка має право на життя, бо її носій практикує політику: ходить на вибори чи, там, Шустера дивиться. Поділяє якісь одні думки і не поділяє інші, а потім піде і проголосує. Навіть той, хто вважає, що "мій малий намалює ліпше за пікасо", теж активний політик, хоч до політики у нього таке ж ставлення, як до мистецтва: має бути красіво і понятно. Саме йому вирішувати хто буде керувати, і в силу своєї політичної освіти у сім класів середньої школи він знає, що робити і як робити: взять і побєдіть, гроші сюда, Донбас туда, того на палю, цьому - медаль. А наші делегати в політраду країни, так би мовити, вони ж якщо не носії такого самого уявлення про політику, то добре обізнані із світоглядом носіїв.

Тут я ще багато порожнього тексту написав, але витер. Бо ідея в мене одна: будь-які дискусії про політику у відкритому публічному просторі, яким є соціальна мережа - це те саме, що обговорення картини Малевича працівниками машинного цеху. Ніхто нічого толком не розуміє, але має що сказати. Так що як будете бачити гнівні вигуки коментаторів - уявляйте засмальцьованих машиністів з папіроскою в зубах перед картиною Малевича. І боронь Боже не вступайте у діалог. Не множте некомпетентну маячню, і без того тошно.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

25 06 2015 13:31
ТЕГИ: вибори
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ