Ленінські ідеї вже не актуальні?
Нарешті українські комуністи показали себе справжніх: 22 квітня минула 145 річниця Володимира Ульянова - найбільше їхнє свято, а ніхто й не помітив.
Телебачення показало лише 12-х відданих справі вождя, які прийшли до залишків його монумента в Києві і зо два десятки їх однодумців, що співали пісень під «відновленим» пам’ятником Леніну в Запорізькій області.
Людьми першого ешелону компартії навіть не пахло.
Бо для чого?
Виборів скоро не передбачається. Місцеві – не особливо цікаві, і ті під знаком питання з датою проведення.
Грошей зі Стольного граду, видать, не надсилають.
Якщо й видають, то точно не для транспарантів, прапорів і червоних гвоздик…
Тепер гроші надходять на замінування, вибухи, теракти.
Для цього вісімдесятирічні «вірні ленінці» явно не годяться, то й нічого ходити з ними попід пам’ятниками…
Сайт Петра Симоненка, правда, подає його «доповідь про 145-річчя від дня народження В.І.Леніна на урочистих зборах громадськості міста Києва 22.04.2015 року».
Може, я не вельми вправний користувач Інтернету, але знайти, де і хто саме з «громадськості Києва» слухав ту доповідь під назвою «Гениальный мыслитель и политик – с нами!», мені не вдалося.
А «насолодитися» текстом доповіді змогла.
Особливо витривалим та людям з врівноваженою психікою – рекомендую.
Розпочинається доповідь із нагадування про те, яким «самым человечным человеком» був вождь пролетарів, не називаючи, звичайно, цифр про загиблих у часі ленінського будівництва комунізму в СРСР від 1917-го по сьогоднішній день включно, але хто б то звертав увагу на такі «дрібнички»…
Згадано, що саме Ленін створив СРСР, і замовчено, що суб’єктів особливо ніхто згоди й не питав.
Перераховано безліч «благ», якими українці зобов’язані вождю:
«сотні статей, листів, телеграм та інших матеріалів Леніна присвячені Україні» - тут, звичайно, заперечень жодних. Навіть зацитуємо один із таких листів Леніна: «без українського хліба, без українського цукру, без українського металу, без українського вугілля радянська Росія НЕМОЖЛИВА»;
«керівництво СРСР, виконуючи заповіт Леніна, повернуло Україні в 1939-40-х роках Волинь, Галичину, Північну Буковину, Бессарабію, (...) а в 1945-му – Закарпаття» - то, звичайно, нічого, що перед тим, точно так само виконуючи ленінські вказівки і заповіти, забрали в України Курщину, Брянщину, Кубань, Ставропілля…
До слова, на початку 1924 року Донецький губернський комітет КП(б)У навіть висловлював протест проти розпочатої пропагандистської кампанії російських(!) більшовиків у Ростові(і знову Ростов!) за перехід до Російської Федерації Таганрозького і Шахтинського округів УРСР!!!
І що? Допомогло? Де тепер Таганрог і Шахти?!
Згадав, звичайно, пан-товариш Симоненко, як у 1918 році «творці» Донецько-Криворізької республіки захотіли вийти зі складу України і приєднатися до Росії, а Ленін категорично (!!!) заборонив це їм робити.
Забув, однак, (а, може, й не знає?) П.Симоненко, що це Ленін організував через відданого представника товаріща Артьома (Ф.Сєргєєва) на початку січня 1918 року в Харкові з'їзд Рад робітничих депутатів Донецького і Криворізького басейнів, на якому було проголошено утворення Д-КРР і приєднання(!) її до Росії.
Ленінське завдання озвучив один з творців Д-КРР більшовик М.Жаков: «Якщо політика Донецького бассейну має бути чомусь підпорядкована, то це, звісно, не випадковим тимчасовим політичним завданням наших товаришів, а політиці промислових центрів півночі. Донецький бассейн важливий перш за все для долі ВСІЄЇ російської(!) революції в цілому».
Фактом є й те, що вже в середині січня Ленін «пропихав» ідею термінового скликання ІІ-го Всеукраїнського з’їзду Рад, щоб серед іншого, покінчити (!) з сепаратизмом(!!!) Донецько-Криворізької республіки.
«Творці» Д-КРР не відразу послухалися вождя, і московським керівникам довелося натиснути на т.Артьома. Вже в березні 1918-го він «визнав свої помилки». Але їх йому не забули: 1921 року Ф.Сєргєєв загинув під час катастрофи при випробуванні аеровагона на Курській залізниці, а його син був упевнений, що катастрофу влаштували за наказом Троцького…
Для тих, кому цікаво, чого Ленін так поспішно відмовився від свого ж плану відділення Донецько-Криворізького регіону (а це далеко не сьогоднішні території ДНР і ЛНР: Сумщина, Харківщина, Донеччина, Катеринославщина (Дніпропетровщина) з Олександрівськом (Запоріжжя), Херсонщина з Кривим Рогом і Єлисаветградом (Кіровоград), частина Області війська Донського з Таганрогом і Олександро-Грушевськ (тепер м. Шахти в Росії) ) нагадаємо: остудили гарячі більшовицькі голови наступ німецьких військ у відповідності до умов Берестейського миру та можливе звільнення ними разом з Армією УНР усієї української етнічної території від іноземної (російської) окупації.
Ленін пояснив у одній із своїх «сотень телеграм про Україну»: «Що стосується Донецької області… вона, судячи з географії Винниченка, все одно буде включена в Україну, й німці будуть її завойовувати. Через це зовсім безглуздо з боку Донецької республіки відмовлятися від єдиного з усією іншою Україною фронту оборони». Тобто, відмовляємось зараз від приєднання однієї області, щоб згодом спробувати приєднати ВСЮ Україну (класичний крок назад з планами про два кроки вперед)…
Ще присоромив нинішній лідер комуністів усіх галичан-западенців, котрі зовсім не шанують усього того, що отримали від Леніна, а тепер знов бідують, бо зараз, «як і до 1939 року, у Західній Україні діє одне промислове підприємство – Львівський пивзавод»…
Ну, не знаю.
Чи то вже так сильно полюбляє П. Симоненко львівське пиво, чи, навпаки, заздрить, що «на одному пиві» доволі добре живе вся Західна Україна, але далі читати не стала.
Звернула увагу, що доповідь була завершена гаслом «Хай живе соціалізм!», а не Ленін та його ідеї.
І навіть не комунізм, що, очевидно, означає: його в СРСР так і не побудували…
Та повернемося до «святкуючих».
Але ж і прикро було дивитись на них, забутих і зраджених (уже вкотре)!
Особливо на жіночку, котра навколішках перед Іллічем викрикувала: «Прості нас!» Невідомо, за що вона просила вибачення: чи за той здеформований вираз обличчя, якого набув вождь після проведеної «реконструкції» впалого з постамента пам’ятника; чи за те, що все-таки не встигли впровадити в життя ленінських заповітів; чи за те, що не того за головного собі тепер вибрали…
І згадалося, як товаріщ Симоненко після перших спроб по Майдану заборонити компартію, кинувся по допомогу до братів-комуністів.
То в Хельсінкі злітав, то в Страсбург, то заручився в Бундестазі(?!) обіцянками підтримки за допомогою акції «Депутати захищають депутатів», яка діє в Німеччині з 2003 року для захисту закордонних політиків, котрих переслідують, або яким загрожують репресії…
То в Мадриді заприсягнувся відданістю «принципам пролетарського інтернаціоналу, демократії, свободи, рівності і братерства, накреслених ще на знаменах Великої Французької революції ( а чого тоді у нас все було накреслене на знаменах Великого Жовтневого перевороту?!), поплакався головному їхньому комуністу, що в Україні «в результаті лютневого перевороту» прийшли до влади «угрупування, які діють в інтересах корпорацій, Вашингтона, Брюсселя, НАТО, МВФ» (kpu.ua)…
Певне, перед тим перегрівся на відпочинку в Іспанії, де його сфотографували в аеропорті Барселони, бо ж усе, на що він так жалівся, саме там і знаходиться…
Трохи дивно. Чи не так?
Весь світ знає: найкомуністичніші комуністи – в Росії, а головний комуніст України захисту просить у запеклих ворогів Кремля…
Зрештою, крутий колись мер Москви у ленінській кепці, рупор російських цінностей та затятий критик вступу України в НАТО, бо НАТО – ворог Росії, коли йому самому «припекло», втік не до Придністров'я чи хоча б Білорусі, а мало не в лігво того таки НАТО. Хто-хто, а пан Лужков добре знав: гасла і реалії в Росії – то не «два сапога пара», а в Лондоні – Закон один для всіх…
І ще.
Про масштабні святкування майже ювілейної дати любого Ілліча в Москві (та і в Росії) якось і не дуже повідомлялось. Певне, теж небагато вірних лінінців залишилося там.
А ось відзначити далеко не круглу дату народження 20 квітня Адольфа Гітлера (до речі, в день Ленінського 19-річчя 22 квітня 1889-го він був охрещений) в одному з московських закладів зібрались. Поліція РФ повідомила про затримання 40 осіб, в яких було вилучено зброю, нацистську символіку, портрети Гітлера…
Мабуть, актуальніше…
