Кому дістануться державні стратегічнi підприємства?
Питання до панів «реформаторів»: якщо навіть президенту під час війни складно продати своє майно, то як вони збираються тотально приватизувати залишки державного?! Кому дістануться за безцінь українські стратегічні державні підприємства?..
Невже панам "реформаторам" не зрозуміло, що в умовах війни і важкої економічної кризи в Україну не прийде вагомий західний інвестор, тому за приватизовані об'єкти держава не отримає їх реальної вартості?
Крім того, є пряма загроза, що через підставні фірми українська земля та стратегічні промислові підприємства будуть привласнені російським агресором!
Необхідне встановлення мораторію на приватизацію передусім інфраструктурних об'єктів, саме тогму народними депутатами від «Батьківщини» зареєстровано законопроект щодо подовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 2020 року.
До речі, співвідношення між приватною і державною формами власності - це питання, яке кожна окрема держава має вирішувати самостійно, виходячи з власних конкретних умов і можливостей та з урахуванням історичного досвіду й менталітету свого народу. Цю думку підтверджує досвід розвинених держав. Співвідношення форм власності склалося скрізь по-різному: у Франції - 33% державної власності, в Німеччині - 30%, у Великій Британії - 25%, у США - 22%. В Україні частка державної власності становить менш як 10%... Проте нашим «реформаторам» і цього забагато, вони планують залишити в державній власності не більш ніж 15 стратегічних підприємств!
На жаль, в Україні відсутні як раціональна структура виробництва, так і ефективний власник. За оцінками Інституту економіки і прогнозування НАНУ, приватизовані підприємства значно погіршили фінансові показники. В результаті приватизації в Україні відбулося не підвищення ефективності, а пограбування майна і вивезення капіталу... Ефективного власника ми так і не отримали.
Простий продаж державних активів не може автоматично гарантувати трансформацію в ефективну приватну власність!
Чи можливе «автоматичне», без втручання держави, забезпечення таких співвідношень між працею і формами власності, які б сприяли зростанню добробуту населення? Ні. Таке може статися лише за умови активного втручання у цей процес сильної демократичної держави, яка діє спільно з громадянським суспільством, де встановилися співпраця і злагода, зумовлені соціальною необхідністю.
Можливим варіантом вирішення сучасних важких проблем України є врахування успішного європейського досвіду реформ, а саме - орієнтація на змішану економіку, на соціалізований капіталізм, на активне державне регулювання. А це вимагає жорсткої відповідальності владної еліти за наслідки реформ.
