RSS
ПОЛІТИКА БЛОГИ

Керована анархія

«Борці» з корупцією та олігархами починають не з найліпшого – з нагнітання пристрастей і створення ілюзії анархії в країні
Ті, хто найбільше переконує нас у тому, що влада в Україні системна та ефективна, мабуть, не хочуть бачити реального стану речей. Вони просто змушені так говорити, оскільки уособлюють цю владу, кволу, безпринципну, розшарпану поміж кланами, – для того, аби закамуфлювати власне безсилля і невігластво.

З іншого боку, маємо також наразі безсистемні, але доволі симтоматичні сигнали про абсолютне безвладдя, якому слід негайно покласти край, – не важливо, чи то шляхом „революції”, чи позірно демократичними процедурами виборів „сильної руки”.

Посеред цими двома крайнощами лежить цілий пласт настроєвих, ідеологічних і просто побутових вражень про здатність українців до самоорганізації, про те, що влада для посполитого – лише перепона на шляху до реалізації нормального життя. Аргументи, до речі, лежать на поверхні; цілком випадково довелося вичитати в одного канадського автора переспів думок наших же політиків, які свого часу переконували, що часи революцій, окрім іншого, характеризувалися небувалим розвоєм господарки. Кажуть:  коли влада не має часу на підприємців, ті лише користають з доброї нагоди...

Але кілька прецедентів на тлі змальованої тут картини все ж змушують ретельно замислитися над тим, як інтерпретується ідея „анархії” різними політичними середовищами, і чи насправді кілька епізодів останніх днів є виявом ініціативності знизу.

Читаємо, що протести шахтарів у Києві організовані та профінансовані відомими особами та структурами. Відтак з’ясовується, що головний «зацікавлений» - ось він, у верхніх рядках рейтингів Форбса, а зараз – фігурант кримінальної справи і відвідувач Генпрокуратури.

Тоді запитання: чому досі інші особи, які, по-перше, забезпечили протестантів ресурсом і „реманентом”, по-друге, давали дозвіл на тривале перебування у центрі столиці, залишаються поза увагою наших ретельних слідчих? Чи ті, з чиєї вини гірники не доотримують зарплатню і переймаються долею копалень-годувальниць, не користуються особливим патронатом у середовищі силових міністерств? Відповіді, як на мене, очевидні.

Отже, доводиться визнати, що «борці» з корупцією та олігархами починають не з найліпшого – з нагнітання пристрастей і створення ілюзії анархії в країні. Але ще класик анархізму Пйотр Кропоткін висловився доволі прозоро: „Якщо ми не бажаємо, щоб нами керували, то чи означає це, що ми самі не бажаємо керувати?”. Наразі невеличкими групами невдоволених громадян. А потім?...

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

30 04 2015 13:00
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ