Інтерв’ю, яке ЗМІ відмовились публікувати…
Про Майдан, його результати, вибори та перспективи нашої країни – наша розмова з молодим політиком - Андрієм Хомою.
Наближаються другі роковини Майдану. Тому перше питання особливе: Ви задоволені результатами своєї боротьби, результатом Майдану, Революції гідності?
Звісно, ні. Система не змінена, люстрація не проведена. Ми, ще на Майдані, добре розуміли, що після втечі Януковича ті особи, які заходять у владу, не мають ні наміру ні політичної волі змінити цю систему управління в Україні. Вона їх породила. Результат Майдану, нажаль, банальна перетасовка політичної колоди карт з якої випав «козирний туз» і цим скористали три «вальти», «дама» і «козирний король». На хвилі Майдану вони, очолили суспільні процеси, тримаючи під контролем сцену і власні ЗМІ. На Майдані, переважна більшість свідомих людей їх категорично не сприймали, в тому числі і я. Майдан, це лише початок Революції гідності. Адже до неї мають відношення лише ті, хто має цю гідність, а не ті, хто посів в крісла.
Хоча активісти на Майдані намагались співпрацювати із «новою» владою в оприлюдненні та розкритті фактів корупції, висловлювали свою позицію стосовно політичних процесів та допомагали кримським біженцям, а потім і біженцям з Донбасу. Але це був мізер. Нас ігнорували і технологічно доводили цей процес до маргінальності.
Корупційна система Януковича успішно була осідлана «новими - старими» політиками, які голосили із усіх екранів про ліквідацію цієї системи. Але, нажаль, страшніше від цієї корупційної системи, стала брехня тих, хто ціною людської крові, сліз і страждань прийшов до влади, нівелюючи людські цінності. І на сьогодні, вони виправдовують свою доцільність та бездіяльність лише потоками пустих і галасливих фраз.
Наближаються вибори. Є думка, що місцеві вибори можуть щось змінити?
Вважаю, що ні. А, взагалі, я вважаю, що не потрібно проводити ці вибори. Тому, що адміністративно – територіальна реформа не проведена, реальна децентралізація не проведена, бюджетна децентралізація не проведена, бюджет пустий та і в країні війна. Ми ще не дочекались результату виконання Президентських мінських домовленостей та виконання Будапештського Меморандуму. Місцеві вибори мають пройти на усій території України.
На місцеві вибори йдуть представники від партій, а не від громад, таку систему нам нажаль і далі нав’язують ті, хто виступав проти неї, коли був в опозиції. Нема сумніву, що перемогу отримають олігархічні та провладні партії. А де прості люди? А взагалі, провладні і олігархічні політичні партії, почали діяти як «ОПГ» – організовані партійні групи. Вони стали розплідниками політичної корупції. Це не носії цінностей, це носії принципу матеріальної вигоди.
Але ж як змінити систему, побороти брехню, якщо бойкотувати вибори?
Єдиний шлях – говорити правду та діяти. Колективна неспроможність українського народу відстоювати свої права, може призвести до втрати української держави , чим і користають олігархічні групи при владі. Такі олігархічні режими тримаються на двох стовпах: на «брудних» грошах та нашому особистому страху. Лише правда та колективні публічні дії, можуть привести до влади тих, для кого, Людина, являється найвищою суспільною цінністю, а права людини – Законом. Просто говорити що любиш Україну, до нічого не зобов’язує, треба любити людей, поряд з якими ти живеш.
Тому, представники Української Координаційної Ради, почали формувати «Громадський уряд» з числа компетентних фахівців у різних напрямках державного управління. Цей процес ми розпочали знизу. Ці люди мають прийти в новий республіканський Уряд . Систему управління потрібно починати міняти з Києва. Адже риба гниє з голови.
Нашим громадським об’єднанням розроблено «Доктрину суспільного розвитку України» у якій прописана нова українська ідеологія. На завершенні, ще один документ – « Концепція державного розвитку України», яка розрахована на 7 років докорінних державних реформ, результатом яких буде унікальна людиноцентрична українська модель управління республікою Україна.
При сьогоднішній, парламентсько – президентській формі правління, Уряд є ініціатором та виконавцем усіх реформ. В нашому розумінні реформа – це комплекс заходів, яким запроваджуються такі нові умови діяльності в сфері суспільних відносин, які не змінюють основ (перш за все, економічних) системи суспільних відносин, але призводять до викорінення негативних суспільних явищ, які за попередніх умов народилися й розквітли. Новий стан вводиться законодавчим шляхом. Процес реформування суспільства або окремої його сфери здійснюється владою за умови неможливості при наявному стані суспільства мати позитивний розвиток країни або сфери суспільної діяльності.
А що ми зараз маємо і бачимо? Штучна інфляція, підвищення тарифів, зниження рівня життя, тотальна корупція. Це реформи? Це кримінал.
Тому говорити, що реформи є непопулярні– це нонсес. Таке може бути лише тоді, коли звичайне грабування країни в особистих інтересах видають за реформи, а насправді це - псевдореформа.
На моє переконання, сьогоднішній менеджмент Уряду Яценюка, скоріш за все, представляє інтереси світових корпорацій, а не українського суспільства. Для них, люди, це банальний пролетаріат для їхніх замовників, приватних корпорацій.
Сьогодні в світі зміцнюється єдина «пролетарська система», хоч нам декларують, що це капіталістична і ліберальна. Що ми спостерігаємо? Близько 100 сімей володіють 80% багатств світу. І щоб тільки не було придумано і не відбувалось у світі– йде на їх збагачення. Наприклад, війна в Україні. Вона спровокована певними корпоративними групами, які мають геополітичні амбіції, а кінцева її ціль, це приватизація суспільної власності і сільськогосподарської землі в Україні. Хто контролює економіку, той контролює Державу. Ці інтереси є як у Росії, так у США. Адже війна – це донор світової фінансової системи.
Саме таку корпоративну модель пропагував Беніто Муссоліні в «Доктрині Фашизму», коли, в тому числі і економічні корпорації , перебирають на себе частину політичних повноважень держави. А що ми сьогодні спостерігаємо у світі, що превалює? Це економічний інтерес світових корпорацій.
На сьогодні державні уряди зрослись, менеджментом, із транснаціональними корпораціями – фінансовими, енергетичними, медійними, військовими і т.п.. Вони диктують свої умови суспільству та нівелюють його основоположну роль – бути господарем в Державі. Саме вони вибудували «пролетарську систему» – вирощування робочої сили. А Майдан дав початок руйнації цієї системи.
Тому місцеві вибори, так само, як зміни до Конституції, створення антикорупційного бюро, АТО на Донбасі - це лише відволікання уваги суспільства від продовження ідей Революції гідності, яка розпочала руйнувати цю пролетарську систему та дала старт ціннісним суспільним відносинам.
І тут Україна йде попереду всього світу. Ми заявили про основну цінність цивілізації – Людину, про справедливість, мир, добро та добробут для кожної людини.
Наша влада це визнає, що людина - це цінність, ставить добробут людини на перше місце?
Впевнений, що кожна людина це визнає в глибині душі. Влада – це також люди, що виконують певні управлінські функції. Але всі вони женуться за матеріальними благами, це результат функціонування пролетарської системи в країні. Але все залежить від виховання, етики, моралі та цінностей конкретно кожного. Наразі маємо те, на що, напевно, заслуговуємо. Адже влада, це загалом, віддзеркалення суспільства.
Можливо, щоб змінити систему потрібно змінити керівників усіх щаблів влади, як сьогодні це хочуть зробити в прокуратурі?
У нас філософія інша. Змінювати потрібно систему. Я з усією впевненістю це говорю. Ми, представники нової формації, готові змінити усю систему управління в Україні, збудувавши нову систему координат, як це передбачено в «Концепції державного розвитку України», яку Українська Координаційна Рада завершує розробляти де впроваджуються нові людино центричні принципи державного управління. Ми не підтримуємо те, що всіх без перебору потрібно міняти і набрати нових. Досвід, важливий елемент компетенції управлінця.
Ви, як громадський активіст Майдану, молодий політичний діяч, маєте думку в який спосіб потрібно змінити систему, щоб люди не ставали заручниками корпоративних технологій?
Цю систему можна змінити виключно в революційний спосіб.
Знову Майдан?
Так. Але інший, всеукраїнський, від Львова до Донецька. Майдан побудови, а не руйнації. І це потрібно робити в законний, публічний та революційний спосіб, як український народ це вміє. Революція – це докорінна зміна системи, а не мілітарний переворот. Наша місія – будувати нові справедливі суспільні відносини між громадянами, інститутами влади та бізнесом, та примножувати добробут кожної людини. Час цієї ідеї настав.
Народ вже втомився від радикалізму. Втомився від сліз і смертей. Народ хоче миру. А за ідеологічно настроєними людьми на майдани можуть прийти провокатори, як це було 31 серпня цього року під ВР, знову будуть загиблі?
А у нас є вибір? В 2004 році ми діяли саме в такий спосіб – без зброї привели до влади нових людей. Інша справа, що вони не виправдали довіри суспільства. Такі речі треба робити виключно з ідеологічно сильною командою компетентних реформаторів, яку ми зараз і формуємо. Від провокації влади ніхто не застрахований. Просто за такі провокації конкретно ніхто не відповів з часів розстрілу Майдану. Тому це і продовжується.
То радикалізм це добре?
Вважаю, що конструктивний, так. Іншого способу встановити диктатуру Закону нема. Тут вже потрібна хірургія, а не терапія. Головне – забезпечити людям можливість перспективи гідно жити в достатку, мирі та стабільності. А ті, хто порушує закон, мають бути покарані, а виправдані ті, кого оговорили. Ми за європейські стандарти та українські цінності. Закон один для всіх, права людини – понад усе. Ніхто безпідставно не може бути звинувачений за свої погляди та дії, як, нажаль сьогодні є.
А зрештою, всі масові акції - це наслідок результату неефективної роботи чиновників. Хто ґвалтує народ, нав'язуючи зміни до Конституції, не запитуючи згоди у людей? Це запит суспільства? Сьогодні запит суспільства, це дотримання Конституції, а не її зміна. А Конституція, це суспільний договір, а не особистий закон чиновника, він її має неухильно виконувати, а не ігноруючи народ, вносити зміни.
Тому, нажаль, політики , які були і які прийшли до влади (більшість з них) - рівня «селюків». Україні сьогодні, потрібна «сучасна ракета» в управлінні, а вони, ще до сьогодні реставрують дерев’яного воза старої системи.
Автор вже невідомий...
P.S. Андрій Хома - один із тих, хто активно підтримав Майдан, щоб змінити систему в країні. Родом із Галичини. Два скликання був міським депутатом, підприємцем, голова ВГО «УКР», шеф- редактор газети «Газета для Вас». Під час Майдану очолював Координаційну Раду Майдану.
Сьогодні він активний громадський активіст, керівник ВГО « Українська Координаційна Рада» – об'єднання, в яке входять представники більше 60 громадських організацій, член Президії та Політради нової громадсько -політичної сили "Патріот", яка об'єднала громадських правозахисників та активістів Майдану.
