Хілларі повернулась. "Перезавантаження" відносин з Росією не буде
І хоча активна фаза передвиборної кампанії розпочнеться майже через рік, політичні амбіції та високий рівень популярності Хілларі, робить її фактично фаворитом передвиборчої гонки. Якщо екс-перша леді країни не зробить відчутних помилок впродовж року, то, наскільки видається, у внутрішньопартійній боротьбі у неї немає конкурентів.
Дружина екс-президента США, яка пережила сексуальні скандали навколо свого чоловіка не відмовилась від власної політичної гри і після виборів 2001 року, після перемоги Джорджа Буша молодшого, була обрана сенатором від штату Нью-Йорк та займала цю посаду аж до 2009 року.
Теперішній господар Білого Дому Барак Обама, напередодні заявив, що "з Хілларі вийде чудовий президент", чим уже висловив їй свою підтримку. Чи був це лише вічливий реверанс за заслуги самої Клінтон, покаже час. Адже саме вона була одним з основних претендентів на президентський пост від Демократичної партії, однак у підсумку праймеріз поступилася Бараку Обамі. Згодом Хілларі заявила, що не має наміру більше балотуватися на пост президента США. Однак навіть після поразки, вона не відмовилась від активного політичнго життя і взялася активно допомагати Обамі в проведенні його передвиборчої компанії.
Впливовість Клінтон зіграла не останню роль у тому, що в США з'явився перший темношкірий президент. Після інавгурації Обами, заслуги Клінтон були належно оцінені - її було призначено державним секретарем, яким вона була з 2009 по 2013 рік.
"Вважаю, що ми повинні робити більше, щоб допомогти Україні захистити її кордони. Нове обладнання, нова підготовка для українців. Сполучені Штати плюс НАТО дуже неохоче це робили і, як я розумію, тільки через те, що це дуже в'язка, потенційно небезпечна ситуація".
Саме Клінтон розпочала так зване "перезавантаження" американсько-російських відносин, яке протривало фактично до початку активних дій Росії проти України. "Перезавантаження" США відносин з Росією дало останній можливість вступу до Світової організації торгівлі та підписання обома країнами договору СНО-III. Відносини США та Росії почали знову погіршуватися після чергового обрання у 2012 році Володимира Путіна президентом Росії. Саме на каденцію Клінтон припадає ухвалення скандального "Закону Магнітського".
З Путіним у Клінтон особливі відносини. Чого варта лише її нагадування про минуле російського президента.
Коли у січні 2008 року тодішній президент США Джордж Буш-молодший заявив, що "подивився в очі президента РФ Володимира Путіна і побачив у них душу", Хілларі різко відреагувала: "Я б нагадала Бушу, що Путін був співробітником КДБ. У нього впринципі не може бути душі".
Відносно недавно мережі підірвав уривок з передачі за участю Хілларі, де вона у комічній манері показала на ввесь світ, що думає про сучасну політичну владу Росії.
Загалом політик гостро ставилась до спроб Росії встановити своє домінування на пострадянському просторі.Називаючи політику Росії "курсом на радянізацію", Клінтон відносила до складових цього процесу інтеграційнні об'єднання - Митний та Євразійський союзи.
Варто додати, що що саме Клінтон була змушена вирішувати не одне гостре питання у становищі США на геополітичній арені. Чого лише варті Wikileaks і публікація закритих документів Держдепартаменту у 2010 році. Окрім цього, саме за час її каденції США виробляти нову стратегію поведінки у вирі "арабсьокї весни", низки потрясінь в країнах Північної Африки та Близького Сходу і зрештою появи "Ісламської держави".
Зараз вже очевидне одне, що хто б не став президентом США, політика цієї країни до Росії продовжуватиме нести жорсткий характер, щоправда, у випадку президенства Хілларі, ця політика може мати більш руйнівні наслідки для Росії. Низка аналітиків та політичних експертів США, серед яких колишній посол США в Росії Майкл Макфол стверджують, що політика щодо Росії не змінитися, навіть якщо перемогу здобуде республіканець. Політика стримування РФ за допомогою санкцій і допомоги Україні залишиться в силі, але якщо переможе Клінтон то питання поставляння зброї в Україну буде вирішене. "Перезавантаження" відносин між країнами провалилось, коли США відреагували на російську анексію півострова та ввели санкції проти росії. Український конфлікт, може поставити крапку в усіх спробах нормалізувати стосунки США та Росії.
Політичні опоненти уже почали використовувати діяльність Клінтон на посаді держсекретаря для її дискредитації на виборах. Зокрема, республіканець Тед Круз, який першим заявив про амбіції на президентський пост, називає зовнішню політику США під час каденції Клінтон "провальною" і не без іронії запитує, чи прагнуть американці мати ще одного Обаму. Звісно, Круз більше спекулює на імені Обами, рейтинги якого впали насамперед через невдалу внутрішню політику, ніж на реальній ролі Клінтон у формуванні зовнішньої політики США. Жорсткість її заяв, схожа до риторики республіканця Джона Маккейна, от тільки шлях переходу від політичних заяв до реальних дій, у Клінтон менша.
P.S.
Декілька цитат з промов Хілларі, яка пересічному читачеві дозволить скласти своє уявлення про цю особистість у політиці США та її ставлення до російсько-української війни.
"Якби Путін не був зациклений на відновленні радянської імперії і придушенні інакомислення всередині країни, він міг би зрозуміти, що боротьба Росії з екстремістами уздовж її південного кордону, а також протиборство з Китаєм на сході можуть бути посилені за рахунок більш тісних зв'язків з Європою і Сполученими Штатами. Він міг би побачити Україну як міст між Європою і Росією, що призвело б до підвищення добробуту і безпеки для всіх. На жаль, зараз Росія при Путіні залишається замороженою між минулим, яке її не відпускає, і майбутнім, яке вона не може змусити себе прийняти"
"Вважаю, що ми повинні робити більше, щоб допомогти Україні захистити її кордони. Нове обладнання, нова підготовка для українців. Сполучені Штати плюс НАТО дуже неохоче це робили і, як я розумію, тільки через те, що це дуже в'язка, потенційно небезпечна ситуація".
"Політичне бачення Путіна полягає в звеличуванні Росії. Коли я була держсекретарем, я говорила, що його мета - рерадянізація російської периферії, але в процесі цього він розтрачує потенціал Росії, і несе загрозу стабільності і навіть світу в Європі"
"Те, що відбувається щось і нагадує те, що Гітлер робив ще в 30-х роках. Гітлер постійно говорив про те, що з усіма німцями, етнічними німцями, людьми з німецьким корінням, що проживали в Чехословаччині, Румунії та інших місцях, поводилися несправедливо. "Я повинен йти і захищати мій народ". Саме це викликає у всіх таке занепокоєння".
