Фільтруймо дискурс!
04 січня 2014, 18:01
Боротьба з "лібералами" - це так по-російськи!
Помітив небезпечну річ. Здавалось би - дрібнички, але вони несуть таку ж загрозу, як, приміром, руска попса. Вона робить нас і їх однією парафією. Ось ця річ (виділено болдом, щоб підкреслити її важливість і спонукати прочитати її ще раз):
До нас в Україну переповзають російські політичні дискурси, а ми їх охоче і несвідомо заковтуємо.
При тому, що вони для нас не властиві і здебільшого навіть чітко не артикульовані. Просто ми переносимо поняття з російських реалій, з російською семантикою, і починаємо застосовувати до нашої держави та політики. (як російські мати, до речі, але мати до нашої політики застосовуються доволі доречно). Це щось схоже на меланезійський культ, але не веселий, а страхітливий.
Колись спілкувався із львівськими скінами зі спадків (була така молодіжна організація, альтернатива Пласту), і вони мені цілком на серіо розповідали про те, що треба мочити ''хачів'' і ''чурків'', які в нас відбирають робочі місця. У Львові. На початку двотисячних. Місця робочі, ага. Таке гівно в їхніх головах плодилось, бо їм з РФ везли самвмдавні журнальчики з назвою ''Под ноль''. Тоді це було смішно, та й той квазіскінівський рух швидко загнувся (пацики повиростали певно). Але оте явище запозичення дуже живуче, і діє досі, особливо серед т.зв. крайніх правих.
Ну от наприклад в РФ ''ліберали'' існують, вони сформовані у партії, мають своїх спікерів, прибічників, противників. Їхні т.зв. праві боряться з їхніми т.зв. ''ліберастами''. Навіть не лівими, зауважте.
В Україні ж лібералів нема ніде і ніяк. Натомість наші т.зв. праві теж боряться не з лівими, і не з бандитами, а з якимись ''ліберастами'', йдучи в рамках російського дискурсу. І навіть послуговуються тими ж словами щодо тверезомислячих опонентів, не менших патріотів і націоналістів. Тут, звісно, слід задуматись, хто ж насправді узурпував праву нішу, але я відволічусь і забуду з чого почав.
Також все частіше можна зустріти слово ''оппо'' - так в Росії вже роками називають опозицію. Ще донедавна в коментах саме за оцим ''оппо'' можна було вичислити руских ботів. Тепер все частіше його вживають українці.
Ше трапляється така дивна штука як ''рукопожатість''.Це ж теж чисто російське явище в політичному дискурсі, перейняте здається з дипломатичних ритуалів, і доволі важко зрозуміле в контексті політики.
Чи, от, дибільне перекручення прізвищ а-ля ''Тягнивбок'' чи ''Яйценюк''. Варіантів сотні. Якщо це вживає якесь бидло з руского міра, то нехай, але часто можна зустріти таке і в україномовних неботів.
Здавалось би, попсню їхню поволі тиснемо, але рускій мір лізе з інших дір. З острахом чекаю, коли в нас почнуть вживати слово ''системна'' щодо опозиції (хоча спроби привити цю дихотомію, створюючи так звану ''несистемну'' опозицію, відбулись, і навіть дещо получилось). Чось вважаю, що після цього ''геть від москви'' не получиться.
Висновок: Друзі, дбайте за чистотою дискурсу і виловлюйте бруд, нам не властивий.
До нас в Україну переповзають російські політичні дискурси, а ми їх охоче і несвідомо заковтуємо.
При тому, що вони для нас не властиві і здебільшого навіть чітко не артикульовані. Просто ми переносимо поняття з російських реалій, з російською семантикою, і починаємо застосовувати до нашої держави та політики. (як російські мати, до речі, але мати до нашої політики застосовуються доволі доречно). Це щось схоже на меланезійський культ, але не веселий, а страхітливий.
Колись спілкувався із львівськими скінами зі спадків (була така молодіжна організація, альтернатива Пласту), і вони мені цілком на серіо розповідали про те, що треба мочити ''хачів'' і ''чурків'', які в нас відбирають робочі місця. У Львові. На початку двотисячних. Місця робочі, ага. Таке гівно в їхніх головах плодилось, бо їм з РФ везли самвмдавні журнальчики з назвою ''Под ноль''. Тоді це було смішно, та й той квазіскінівський рух швидко загнувся (пацики повиростали певно). Але оте явище запозичення дуже живуче, і діє досі, особливо серед т.зв. крайніх правих.
Ну от наприклад в РФ ''ліберали'' існують, вони сформовані у партії, мають своїх спікерів, прибічників, противників. Їхні т.зв. праві боряться з їхніми т.зв. ''ліберастами''. Навіть не лівими, зауважте.
В Україні ж лібералів нема ніде і ніяк. Натомість наші т.зв. праві теж боряться не з лівими, і не з бандитами, а з якимись ''ліберастами'', йдучи в рамках російського дискурсу. І навіть послуговуються тими ж словами щодо тверезомислячих опонентів, не менших патріотів і націоналістів. Тут, звісно, слід задуматись, хто ж насправді узурпував праву нішу, але я відволічусь і забуду з чого почав.
Також все частіше можна зустріти слово ''оппо'' - так в Росії вже роками називають опозицію. Ще донедавна в коментах саме за оцим ''оппо'' можна було вичислити руских ботів. Тепер все частіше його вживають українці.
Ше трапляється така дивна штука як ''рукопожатість''.Це ж теж чисто російське явище в політичному дискурсі, перейняте здається з дипломатичних ритуалів, і доволі важко зрозуміле в контексті політики.
Чи, от, дибільне перекручення прізвищ а-ля ''Тягнивбок'' чи ''Яйценюк''. Варіантів сотні. Якщо це вживає якесь бидло з руского міра, то нехай, але часто можна зустріти таке і в україномовних неботів.
Здавалось би, попсню їхню поволі тиснемо, але рускій мір лізе з інших дір. З острахом чекаю, коли в нас почнуть вживати слово ''системна'' щодо опозиції (хоча спроби привити цю дихотомію, створюючи так звану ''несистемну'' опозицію, відбулись, і навіть дещо получилось). Чось вважаю, що після цього ''геть від москви'' не получиться.
Висновок: Друзі, дбайте за чистотою дискурсу і виловлюйте бруд, нам не властивий.
