RSS
CУСПІЛЬСТВО БЛОГИ

"Дощ" загинув як справжній воїн - у бою

Важко переходити з військового ладу на цивільний. Повертаючись з війни додому у відпустку важко знаходити спільну мову з людьми для яких війни не має. Чи можуть вони мене зрозуміти? Я іноді сам себе не розумію. В голові каша. Намагаєшся розкладати все по поличкам, але іноді хочеться просто бути самому, нічого не робити, ні про що не думати. Обіцяв розказувати про те що відбувається там, але там не було ні часу ні зв"язку для цього. Буду по трохи щось дописувати тут.
"Дощ" загинув як справжній воїн - у бою Фото: Борис Дощенко/facebook.com

Може комусь буде цікаво.

Хочу викласти одне з небагатьох відео з другом Дощем. Він був моїм взводним у Пісках та на шахті Бутовка. Один з найкращих людей, які траплялись мені у житті, людина з якої хотілося брати приклад. В перший день на шахті наш ротний друг Барс відправив наш взвод у секрет на ніч. Вийшли з Дощем на місце, роздивилися - хто, де, яку позицію має зайняти. Повернулися до решти групи і чекаємо темряви, щоб вийти на позицію непомітно для ворога. І тут починається ближній бій, в який ми теж втягуємся, на тому самому місті де вночі маємо бути в секреті)

До позицій противника метрів 70-80. Бій тривав десь коло години, а вночі ми всеж таки вийшли у секрет, прикривши позиції роти з флангу. Військові з 93, позиції яких були трохи позаду і вище, на наступний день казали що вночі бачили нас у тепловізор і що ми реально божевільні.) За тиждень на тому місті вже була укріпленна позиція, яку будував наш взвод. Вдень копали , вночі спостерігали. Бої були по декілька разів на добу, як вдень так і вночі. Люди майже не спали. Втома була колосальна. Допомагав адреналін і підхід до керівництва підрозділом, який був у Доща.

Якось він зібрав нас разом і сказав: "Я розумію що тяжко. Але ми все робимо в першу чергу для себе, для того щоб вижити. Я не прошу неможливого. Дивіться на мене, скільки роблю я, і робіть скільки зможете." Дощ загинув як справжній воїн - у бою. Куля снайпера обірвала його життя. В день загибелі в його дружини було день народження. Можливо він шось відчував, тому привітати ії вирішив за день до того. Назбирав польових квітів і зробив для неї фото, останнє фото. Пам'ятаймо Світлана-Геннадій Дощенко

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

01 07 2015 14:35
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
No articles
СТАТТІ