Державний мобільний офіс
Про ЦНАПи, зміни за півроку роботи закону і те, чого нам очікувати далі, громадські діячі подискутували на круглому столі у Львові.
Послуги бувають різні
Майже всі приводи відвідин органів державної влади і органів місцевого самоврядування можна назвати адмінпослугами. Такі сервіси відзначаються тим, що громадянин приходить до центру, а не навпаки.
"Необхідність і порядок надання послуг визначаються законодавством. Якщо адміністративна послуга не визначена законом – то велике питання, чи вона є такою. Завершується послуга виданням адміністративного акту (адміндоговору). І найголовніше – адмінпослуги є владними за характером надання, а тому, як правило, відзначаються монополією", - додав голова правління Центру політико-правових реформ (м. Київ) Ігор Коліушко.
Як приклади адміністративних послуг можна навести всі реєстрації, дозволи, погодження, довідки.
Відповідно, через відсутність владного характеру, неадміністративними є медичні, освітні, житлово-комунальні послуги.
А що за єдиним вікном?
Закон "Про адмінпослуги" регулює, що таке ЦНАП, які вимоги до нього та яка відповідальність за його невиконання.
Заступник голови правління Центру інформаційного консалтингу Ігор Бригілевич дає коротке визначення центру надання адмінпослуг: "Це такий собі офіс за принципом єдиного вікна, де мали б бути зібрані основні базові послуги влади – і державної, і місцевої".
"Принцип "єдиного офісу" передбачає, що всі необхідні послуги надаються в одному місці. Більше того, всі погодження, висновки, довідки від різних органів / підрозділів отримуються органом самостійно, без залучення особи", - пояснює Ігор Коліушко.
При згадці про "єдиний офіс" чи "єдине вікно" виникає асоціація з єдиними дозвільними центрами, які вже тривалий час існують у кожному місті. Здебільшого вони реєструють юрособи, громадські організації, підприємців. Окрім того, що споживачами таких послуг є лише юридичні особи, між ЦНАПами і ЄДЦами є «"ві великі різниці", а то й більше:
- робочий простір дозвільних центрів і досі обмежується коридорно-кабінетною системою, на відміну від некабінетної системи ЦНАПів;
- представники дозвільних органів мають бути особисто присутні у ЄДЦ, натомість у центрах надання адмінпослуг працюють лише адміністратори;
- дозвільні органи зазвичай працюють за "полегшеним" графіком: для прикладу, з 9 до 13:00, лише один день на тиждень. У ЦНАПах прийом триває 42 години на тиждень (6 днів, не менше 7 годин в день, без перерви на обід, 2 дні – до 20.00).
Що ще, окрім безперервної роботи і відкритого простору, нам слід вимагати від ЦНАПів:
- Перелік послуг для ЦНАП визначається органом, що його утворив. Це може бути міськрада міста обласного значення або райдержадміністрація. Цей перелік має включати адмінпослуги органів виконавчої влади, затвердження яких Кабміном вже очікують всі держоргани. Зокрема, райдержадміністрації, "не горять бажанням" створювати ЦНАПи без урядового переліку послуг.
- Єдині дозвільні центри є складовою частиною ЦНАПу.
- Заборона “паралельного” прийому. Керуюча справами виконкому Хмельницької міськради відзначає, що, перш за все, нововведенням невдоволені депутати: вони не можуть обійти ЦНАП і домовитися з працівниками "рідної" міськради, мають стояти у черзі. Такі зловживання можна усунути завдяки жорсткому електронному керуванню чергою.
- Кожен ЦНАП повинен мати положення та регламент, які складаються на основі примірних актів Кабміну. Згодом підлягають затвердженню на місці – керівник ЦНАПу у Тернополі Леся Бобрівець додає: "Положення затверджувала сесія міськради, регламент – її виконавчий комітет".
- Наявність інформаційних та технологічних карток на кожну адмінпослугу. "Інформаційні картки містять відомості про відповідну послугу для громадян, технологічні – врегульовують процедури розгляду питання для самих ЦНАПів", - роз’яснює Ігор Коліушко
- У межах міста можливе створення територіальних підрозділів. Та й навіть потрібне: це призведе до ще кращої централізації – кожен зможе отримати послугу поблизу дому чи роботи. Ігор Коліушко радить Львову створити 6-10 філій ЦНАПу .
- Супутні послуги – для зручності громадян мають бути пункти надання банківських послуг, ксерокс, кавові автомати та ін. Вже є крок у цьому напрямку: у співпраці з "Укрпоштою" у Тернополі та в перспективі у Львівській області реалізується пілотний проект "Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту». Пункти "Укрпошти" у ЦНАПах приймають платежі, продають канцтовари та роблять ксерокопії.
- У кожному ЦНАПі, навіть у малому райцентрі, має надаватися максимум базових адмінпослуг
- Поділ на “фронт-офіс” (рецепція, зона очікування та прийому відвідувачів) і “бек-офіс” (опрацювання справ)
За дотриманням цих і багатьох інших вимог слідкуватимуть громадські експерти. Моніторинг і оцінка організації й функціонування Центру надання адміністративних послуг здійснять у межах цільових візитів одного чи декількох експертів до ЦНАПів Хмельницького, Тернополя, Луцька, Івано-Франківська.
Експерти оглянуть приміщення, вивчать документацію та інформаційні ресурси, поспілкуються з персоналом, керівником ЦНАПу, безпосередньо зі споживачами послуг. Отримані відомості зафіксують у відповідній анкеті, за результатами моніторингу кожного ЦНАПу буде складено звіт, виставлено оцінку та за потреби – підготовлено рекомендації.
Чи справді прозорий?
Ідея безперечно інноваційна і позитивна для громадян. Але впродовж її реалізації з’явилося багато викликів для держорганів і громадян:
- Непослідовна державна політика. За словами Ігора Коліушка, теперішній парламент прийняв закон, використавши напрацювання попередньої влади. Але одразу після прийняття закону почалися хитання:
"На сьогодні найбільша загроза – політика Лавриновича , який підготував проект закону про внесення змін, яким фактично вихолощує всю суть, вигідну для громадян – це інтеграція всіх послуг у одному центрі. Він не хоче, щоб ті послуги, які надає Мін’юст, надавалися ЦНАПами. Бажає мати свою вертикаль ЦНАпиків, які будуть підконтрольні виключно йому.Така сама позиція у Міграційної служби і ДАІ. Це викликає проблеми: громадяни не отримають всіх послуг в одному місці, сумарні витрати будуть набагато більшими, більші можливості для корупції".
- Взаємозв’язок між дозвільним центром і ЦНАПом. На думку Ігоря Коліушка, треба інтегрувати дозвільний центр з Центром надання адмінпослуг у Львові та центрами у районних адміністраціях: "Це має бути єдиний ЦНАП і громадянин не повинен дізнаватися, куди він зобов’язаний їхати, наприклад, за довідкою. Він має йти туди, куди йому зручно і мати можливість здати документи на отримання будь-якої адмінпослуги, що відноситься до компетенції ЦНАП. Сьогодні цього у Львові немає і це головна проблема, яка відрізняє його від півтора десятка міст України, які цього досягнули".
- Закон "Про адмінпослуги" вводить поняття адміністративного збору. Експерти вважають, для його ефективної роботи треба прийняти закон "Про адміністративний збір", оскільки є деякий хаос: "У перехідних положеннях закону вказано, що Кабміну доручається створити законопроект про включення держмита до Податкового кодексу. Але ж адмінзбір задумувався як єдиний збір, який сплачує громадянин за послугу, що поглинає держмито. В останній момент чиновники протиснули поняття держмита у кодекс. Якщо так буде далі, то ми повертаємося до старого".
- Немає чітко продуманої і розробленої Державної політики з електронного врядування як комплексної проблеми. Окремі міста створюють свої системи, які потім несумісні з базами даних органів на загальнодержавному рівні. В таких випадках потрібно змінювати систему або робити все з початку.
- Прийняття Адміністративно-процедурного кодексу мало б врегулювати загальну процедуру всіх адмінпроваджень. Проект АПК вчергове готується до внесення до парламенту, з 2008 року –вже вп’яте вноситься без змін.
Ігор Коліушко зазначає, що наші чиновники і депутати, науковці не уявляють, як можна працювати за процедурою, визначеною в Кодексі: "Дехто критикує – цей кодекс написаний як для суддів. Але я б сказав, що це навпаки добре.Тому в судовій владі є набагато більший порядок. Що тут складного, зрозуміти важко. Давайте його спростимо, давайте будемо виростати разом. Але не кажуть, що спростити. Не надходить ніяких нормальних, конкретних пропозицій, кажуть просто – ми проти. На такому рівні йде дискусія десь 5 років"
- Громадські діячі вбачають проблемним питання поширення ЗУ «Про адміністративні послуги» на звернення громадян. Теперішній Закон "Про звернення громадян" є радянським. Загалом звернення включають три види: звернення за адмінпослугами, петиції (які можуть містити прості пропозиції: наприклад, збудувати міст, поліпшити парк), і скарги. Кожен вид звернень має мати деталізовану процедуру розгляду. Тому потрібно прийняти ЗУ "Про звернення громадян" в новій редакції, який має стосуватися лише петицій, паралельно з АПК, який врегулює інші процедури.
