Чи програє Україна російським спецслужбам у боротьбі за енергетичну незалежність?
Після перепитій щодо будівництва LNG-терміналу президентська команда вхопилася за видобуток сланцевого газу і знову наштовхнулась на невидимі труднощі. Тож, чи вистачить нашим спецслужбам сили та самовідданості, щоб протистояти іноземним зазіханням на енергетичну безпеку держави?
Слід зазначити, що Україна не перша європейська країна, яка розглядає можливість видобутку сланцевого газу, тому можна провести певні паралелі між Україною та іншими європейськими державами, адже позиція офіційної Росії щодо всіх цих проектів приблизно одинакова. У Кремлі енергетичне ноу-хау охрестили "енергетичною холодною війною" і, як і за часів холодної війни, на головні ролі вийшла таємна дипломатія. До прикладу у Франції, де російські позиції є досить сильними ще після Другої світової війни, був прийнятий закон від 13 липня 2011 року, за яким усі спроби видобування сланцевого газу були заморожені на 5 років. Це відбулося у зв’язку з тиском громадськості, яка вважає технологію видобутку сланцевого газу екологічно небезпечною. Не відстала від Франції і Румунія, яка також наклала мораторій на видобуток сланцевого газу у травні 2012 року через дуже високий рівень сейсмічної небезпеки. Безперечно видобуток сланцевого газу, як і традиційні методи видобутку енергії, несе певні загрози для екології, проте у США, де видобуток сланцевого газу є досить поширеним, досі не відомі факти нестачі питної води чи інші екологічні проблеми, які зашкодили мешканцям.
Проте, чи лише в екології тут справа?
Після того, як уряд Болгарії під тиском громадськості ввів мораторій на вивчення та видобуток сланцевого газу в країні, яким займалась компанія "Chevron", колишній міністр енергетики, економіки і туризму Болгарії Трайчо Трайков став прозоро натякати в своїх інтерв'ю на те, що демонстранти виходили на мітинги не безкорисливо: обурення громадян управлялося зацікавленою в цьому "великою газовою компанією". Я думаю немає необхідності пояснювати, на кого натякав болгарський чиновник. Цікавим є також висловлювання Гілларі Клінтон, яка заявила наступне: "До мене дійшло багато чуток про те, що це фінансувалось росіянами. Пропри все, у мене немає доказів", - сказала вона, зазначивши, що багато критики щодо розробки даних родовищ спонукають до віри у ці чутки, адже "Газпром" володіє медіа-компаніями в Росії і Європі, які розповсюджували інформацію про екологічні ризики гідророзривів.
Звичайно ж, ми усі розуміємо, що наш північний сусід має на українські медіа набагато більший вплив, ніж, на приклад, на французькі. Дуже часто від пересічних українців можна почути про екологічну небезпеку видобування сланцевого газу, проте мало хто може пояснити, в чому полягає ця небезпека, а тим більше розповісти, як цей газ видобувають.
Проте, чи лише журналістами формується негативна громадська думка про новий вид газу? В Україні найбільшими противниками сланцевого газу виступають три політичні сили: Прогресивна Соціалістична Партія України (Наталії Вітренко), "Український вибір" (Віктора Медведчука) та ВО "Свобода". І якщо з першими двома наче б то все зрозуміло, то ВО "Свобода" явно не вписується в цей ряд. Звичайно ж, ніхто не може звинуватити "свободівців" в підігруванні Москві, але однакова позиція останніх трьох партій виглядає як мінімум дивною.
Компанія "Shell", яка взялася за розробку сланцевих родовищ в східних регіонах уже почала свою роботу, натомість львівська влада затягує даний процес для компанії "Chevron", яка може в будь-який момент змінити пріоритети та першочергово зайнятись розробкою сланцевих родовищ в Румунії чи Литві, що явно не на користь енергетичній безпеці України. Цікавим є той факт, що Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у Верховній раді України очолила представниця ВО "Свободи" Ірина Сех, а риторика "свободівців" також перегукується з риторикою європейських противників розробки сланцевих родовищ, яких підозрювали у зв’язках з "Газпромом".
Справедливо буде зазначити, що категорична позиція "свободівців" є небезпідставною, адже існують певні екологічні ризики, проте треба розуміти, що компанії "Сhevron" і "Shell2, які виграли тендер на укладення угоди про розподіл продукції на видобуток газу на Олеській і Юзівській площах, мають великий досвід у видобутку сланцевого газу і напевно чітко оцінили усі ризики, адже невдалий видобуток сланцевого газу – серйозний удар по їхній репутації та репутації Вашингтону, який активно лобіює інтереси двох газових гігантів.
