Чи потрібен знекровленій країні, яка потребує реформ, черговий улюбленець нового президента?
Мер провінційної Вінниці швидко пішов на підвищення після втечі Януковича. Уже 27 лютого управлінцю-новатору (як себе позиціонує Гройсман в численних інтерв’ю) доручили займатися проблемами ЖКГ і децентралізацією в новому уряді Яценюка.
Цікаво, що до кар’єрних злетів, вінницький мер не був помічений у мінімальній боротьбі проти режиму Віктора Януковича. Поки Генпрокуратура Пшонки відкривала нові справи на українських опозиціонерів, Володимир Гройсман намагався не випадати із загальної лінії, яку диктували з Межигір’я.
Вінницькі опоненти екс-мера пригадують, коли контрольована мером більшість у міськраді відмовлялась намагалась обходити незручні питання. Так, було провалене звернення до президента Януковича з приводу політичних репресій. Проігнорували соратники мера і скандальний закон про мову авторства Ківалова-Колесніченка.
У це же час земляк президента Порошенка не схвалив ідею будівництва пам'ятника Тарасу Шевченку у Вінниці. Проте погодився запустити у Вінниці "пілотний" проект "реформи охорони здоров'я", який був запущений минулою владою і всебічно розкритикований.
Поміркованість і гнучність молодого мера була оцінена Банковою. Тому в 2012 році Гройсман отримав орден "За заслуги" ІІ ступеня з Віктора Януковича.
Цікаво, що саме в цей період розпочалась активна піар-кампанія Гройсмана та Вінниці у всеукраїнському масштабі — вінницький мер став постійним гостем популярних політичних шоу та передовиць друкованої преси. З того часу країна постійно слухає розповіді про швейцарські трамваї, фонтани і "прозорий офіс", які з’явилися у Вінниці за часів керування містом Володимиром Борисовичем.
Сьогодні Гройсман, який виріс до цілого віце-прем’єра та відповідає за децентралізацію у численних інтерв’ю відхиляється від відповідей на гострі питання зате залюбки розказує, то про подаровані дружиною гаджети, то про купівлю китайської сокирки у "Метро".
Через схильність до надмірної реклами Володимира Гройсмана навіть порівнюють із Олександром Вілкулом, який свого часу успішно стартував у велику політику з крісла голови Дніпропетровської ОДА та активно піарився на темі децентралізації.
Самі вінничани попри імідж Вінниці – як успішного і комфортного міста, кажуть, що їх мер не соромився суміщати посаду із заняттям бізнесом.
Так, згідно декларації часів мерства, Гройсман був власником кількох компаній: "Інтертрейд" і "Ковінько-Ковбаси", місцеві ЗМІ приписують йому кілька підприємств, в числі яких цементний завод і торгово-розважальний комплекс "Магігранд". З останнім пов'язують гучний кредитний скандал. За даними місцевих ЗМІ, підприємство "Юність" отримало 10 млн. доларів під будівництво цього комплексу. Кредит так і не був погашений, а підприємство "Юність" було оголошено банкрутом.
Саме такого фахівця сьогодні може отримати країна на посаді спікера. Після Олександра Турчинова, який замість орденів Януковича отримував повістки на допити в СБУ, така кандидатура виглядає дещо смішно.
Поки "Батьківщина", УДАР і "Свобода" були активними учасниками мітингів проти закону про мову, ходи 18 травня, вийшли на Майдан з першого дня, Гройсман зайняв вичікувальну позицію і приєднався до Євромайдану лише після чергової спроби "Беркуту" розігнати мітингувальників у грудні.
Коли Олександр Турчинов увечері 20 лютого збирав Верховну Раду, щоб припинити кровопролиття, Гройсман активно піарився у Вінниці на мітинзі з комунальниками, щоб піти на підвищення до столиці.
Поки нинішній спікер спокійно і без зайвого піару протягував закон про люстрацію, антикорупційний пакет і боровся із КПУ, яка відкрито фінансувала сепаратизм на Донбасі, Гройсман вигулькував у телевізорі з неіснуючими заслугами і розповідями про китайські інструменти у супермаркеті.
Варто подумати, чи потрібно знекровленій країні, яка потребує реформ, черговий улюбленець нового президента.
До слова, про фаховість Гройсмана. Випускник такого собі МАУП і магістр Національної академії державного управління при Президентові України. Для порівняння, той же Турчинов - доктор економічних наук і автор наукових праць, присвячених дослідженням корупції та тоталітаризму виглядає солідніше.
Лишається сподіватись, що ані Володимир Гройсман, ані його покровитель Петро Порошенко не потраплять у той же капкан, в якому опинився Віктор Янукович і його "сімейне" оточення. Оскільки бажання отримати контроль і абсолютний вплив обернулося для екс-президента ізоляцією і падінням.
