RSS
ПОЛІТИКА БЛОГИ

Аналіз змін до Конституції України, в частині децентралізації

Особливості змін до Конституції України в аспекті децентралізації
У п’ятницю відбулося засідання Конституційної комісії. Попередньо було отримано висновок Венеціанської комісії, у якому зазначалося, що в цілому зміни до Конституції України відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування, за виключенням лише деяких позицій. Ці позиції, за пізнішим твердженням секретаря Венеціанської комісії, влада врахувала. Але, оскільки, публічно не було оприлюднено тексту змін до Основного закону, то народ, як носій суверенітету і єдине джерело влади, не мав можливості ознайомитись з цими змінами (на відміну від Венеціанської комісії та членів самої Конституційної комісії), що є свідченням закритості процесу. Незважаючи на це, Президент під час останнього засідання, зазначив, що вже наступного пленарного тижня він внесе цей законопроект (змін до Конституції України в частині децентралізації) на голосування до Верховної Ради України. Варто нагадати, що голова Конституційної комісії Володимир Гройсман, ще 15 травня анонсував, що невдовзі буде створено сайт цієї комісії, на якому кожен бажаючий може залишити свої відгуки та рекомендації. Але ні сайту, ні тексту, ні обговорення з громадськістю щодо змін до Конституції України, так і не відбулося. Лише після засідання Конституційної комісії, член цієї комісії, нардеп Оксана Сироїд, на своїй сторінці у Фейсбук розмістила текст цих змін до Основного закону. Ознайомившись з цим текстом, наштовхуєшся на ряд неточностей у ньому.

Так, згідно стт.118 законопроекту: «Виконавчу владу в областях і районах, у Києві та Севастополі здійснюють префекти». А також у Перехідних положеннях зазначається, що: «Префекти є правонаступниками місцевих державних адміністрацій». Цих «Префектів у областях та районах призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України». «Префект під час здійснення своїх повноважень відповідальний перед Президентом України, підзвітний та підконтрольний Кабінетові Міністрів України». Тобто, інститут «префекта», фактично ідентичний інституту «голови місцевої державної адміністрації» (ОДА, РДА) і вони продовжують (де-факто) бути представниками Президента на місцях. Це положення порушує основоположний принцип децентралізації, згідно якого виконавчу владу на місцях мають здійснювати виконавчі комітети районної та обласної ради.

Особливу увагу заслуговують функції даного «префекта», котрі відображені у статті 119 законопроекту змін до Конституції України. Так, «Префект на відповідній території у межах і в порядку визначених законом: 1. Здійснює нагляд за додержанням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування; 2. Координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади і здійснює нагляд за додержанням ними Конституції та законів України; 3. Забезпечує виконання державних програм; 4. Спрямовує і організовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного чи надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації; 5. Здійснює інші повноваження передбачені Конституцією та законами України».

Також, згідно статті 144 даного законопроекту: «Дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє префект з одночасним зверненням до суду».

У наступному пункті цієї (144) статті зазначається: «У разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності, національній безпеці Президент України зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. Тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування громади, районної, обласної ради. Конституційний Суд України розглядає таке звернення Президента України невідкладно. У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори, в порядку визначеному законом».

У даній статті є неточність, яка зводиться до такого запитання: хто у разі невідповідності актів місцевого самоврядування Конституції України, зупиняє їх: префект, чи Президент? А також незрозуміло, до якого суду він звертається, до Конституційного, чи будь-якого.

Також, у вищеназваному пункті, зазначається створення інституту «тимчасового державного уповноваженого», котрий після зупинення повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради  «…спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування громади, районної, обласної ради». Не зрозуміло, чи цим «тимчасовим державним уповноваженим» є (може бути) префект, чи – ні.

Згідно статті 133 даного законопроекту: «Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони». «Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України. Декілька громад становлять район. Автономна Республіка Крим та області є регіонами України».

Виникає риторичне запитання, так «громада» це адміністративно-територіальна одиниця, чи населення, яке проживає у ній? Адже, пізніше, згідно стт. 140 законопроекту, зазначається: «Територіальну громаду становлять мешканці поселення чи поселень, з якого чи яких утворено громаду».

Також, з даного законопроекту виходить, що будь-яке село, чи селище, мешканці яких не захотіли (добровільно) об’єднуватися з іншими селами, також матиме статус громади (а не села, чи селища).

Виникає ще одне запитання, якщо третинним рівнем адміністративно-територіального устрою є «регіон», то чому скрізь по тексту змін використовується поняття «область»? Наприклад, згідно цієї ж статті: «Районна, обласна рада, їх виконавчі комітети є органами місцевого самоврядування, що відповідно представляють і реалізують спільні інтереси, територіальних громад району, області». У такому випадку це мають бути не обласна рада, а рада регіону. Наприклад, Рада Київського регіону тощо.

Також незрозумілим є той факт, що згідно 140 статті районна та обласна рада мають виконавчі комітети, а згідно стт. 118 виконавчу владу в областях і районах здійснюють префекти. Виникає запитання, то обласна, районна рада та її представники здійснює виконавчу владу на місцях, чи її здійснюють призначувані Президентом префекти? Це надзвичайно важливий момент, оскільки відповідь на це запитання дасть можливість зробити висновок, чи відбудеться децентралізація за цими змінами до Конституції, чи – ні.

Не зовсім зрозумілим є положення статті 143, згідно якого: «Виконавчим органам місцевого самоврядування громади, виконавчим комітетам районної, обласної ради відповідно до закону можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади». Очевидно, щодо останніх «органів виконавчої влади», то тут на початку законотворець пропустив слово «центральних».

Також, очевидно, законотворці упустили поняття «центральних», щодо органів виконавчої влади на місцях котрі делегують частину своїх  повноважень місцевому самоврядуванню, у наступному пункті цієї ж (143) статті. Так, у даній статті зазначається: «Виконавчі органи місцевого самоврядування громади, виконавчий комітет районної, обласної ради з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження».

Позитивним у законопроекті бачиться той факт, що запроваджується ценз осілості для пасивного виборчого права. Так, згідно стт.141 законопроекту: «Головою громади, депутатом ради громади, районної обласної ради може бути обраний громадянин України, який досяг на день проведення виборів вісімнадцяти років, не визнаний судом недієздатним і проживає на території відповідної громади, району, регіону». Хоча це положення може не прийняти Конституційний Суд. А також, згідно даного законопроекту, зменшується строк каденції місцевого самоврядування з п’яти до чотирьох років. Зокрема, зазначається: «Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради, обраних на чергових виборах, становить чотири роки».

Вцілому, даний законопроект змін до Конституції України є інноваційним для політичної системи України, зокрема в аспекті децентралізації. Законотворцям потрібно біло б більш чіткіше виписати повноваження представників державної влади на місцях (префектів), а також органів місцевого самоврядування (голів громад, а також рад громад, районів та регіонів).  Сподіваємось, що у законі про префекта, а також про місцеве самоврядування ці повноваження, особливо по взаємодії між цими інституціями, будуть якомога швидко та якісно виписані. А поки що, можна стверджувати, що цей інноваційний законопроект варто якісно доопрацювати до подання його Президентом у зал засідань Верховної Ради України на перше читання.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

28 06 2015 11:06
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ