Адвокат диявола
Тепер я розумію опозиціонерів, які вперто відмовляються сідати з ВФЯ «на одному гектарі». Бо, у принципі, про що говоритимуть, коли говоритиме власне він?
Тепер я розумію польських політиків, які задовго до «монологу у Межигір’ї» пророкували українському «круглому столу» провал і натякали на те, що Янукович може стати місцевим генералом Ярузельскі. Чим закінчив пан Войцех, гадаю, відомо усім...
Тепер я можу припускати, що на жодні поступки цей режим не піде, що майданерам не варто тішити себе ілюзією «міліції з народом». Позаяк єдиною емоцією на обличчі гаранта за увесь час «в ефірі» стала єхидна посмішка, що «осяяла» його лик, коли мова зайшла про побиття «Беркутом» мирних протестувальників.
Ця посмішка - точніше, оскал - засвідчила, що «дахом», «адвокатом» нічних ґвалтівників Майдану буде Сам Батя. Що від нині він покладається не на власний електорат, зневірений, шокований (а незабаром ще й голодний), а на міліцейський зоопарк, оснащений, споряджений і мотивований безкарністю своїх вчинків. Що йому, гарантові за визначенням, наших з вами прав і свобод, за великим рахунком начхати на мільйон громадян під вікнами його адміністрації. Йому достатньо кілька тисяч беркутівців, аби гарантувати усі права, свободи і вольності самому собі.
Але… Амплуа адвоката диявола, адепта зла – скороминуще. І хто-хто, а Янукович чудово розуміє це, неодноразово згадуючи (особливо останнім часом) свої специфічны «життєві університети». Тільки ж необмежена влада, а ще – пов’язаність кров’ю Майдану та інтересами Сім’ї - унеможливлює його адекватні реакції на ситуацію в країні. ВФЯ чудово втямив, що, коли він "здасть" Захарченка і командирів "Беркуту", ці хлопці не забаряться злити його. Ось тільки сидіти на багнетах чи кийках якось незручно, принаймні довго цього ніхто не практикував.
Свого часу Ларошфуко зауважив, що «політик може зазирнути вперед рівно настільки, наскільки він здатен озирнутися назад». Схожу засліпленість, сп’яніння успіхом Янукович вже пережив. 2004-го… Карти тоді лягли так, що у «Зоряному» вже укладали меню для постінавгураційного фуршету. Натомість вийшов «облом», висловлюючись сленгом однопартійців Віктора Федоровича. Урок не засвоєно: чи то через психотипні особливості Януковича, чи під впливом його найближчого оточення, чи, може, через параноїдальні уявлення про всезагальну змову і жадобу помсти.
Що ж у такому випадку помічний Цицерон: «Кожна людина може помилятися, але бути впертим у своїх помилках може тільки дурень».
Ігор Гулик, головний редактор "Львівської газети"
