Звичайний тероризм
Отже, Крим захоплений бойовиками без розпізнавальних знаків. Вони поводяться, як терористи, шантажуючи своєю поведінкою не тільки місцеве населення, але й законні органи влади. Більше того, вони беруть по суті у заручники військових окупованої держави, намагаються пошкодити армійське майно. За їхньої активної підтримки на півострові формується якийсь уряд, причому очолюють його люди з біографіями, які визначають цих персонажів ні більше ні менше як терористів.
Ідентифікувати загарбників легко, - і це зроблено сотні разів. Однак вище керівництво країни, яку підозрюють у вчиненні агресії, публічно і теж неодноразово відхрещується від причетності до «загадкового» контингенту. Отже, за всіма ознаками, - «зелені чоловічки», які понад тиждень сіють жах не тільки у Криму, а й у всьому світі – терористи. І як порядні представники цієї «професії», мали б (теж публічно, скажімо, зателефонувавши до редакцій світових ЗМІ) узяти на себе відповідальність за скоєне, оприлюднити свої вимоги. А не шпацерувати півостровом, шукаючи пригод. «Дуже важливо зараз, після відмови президента РФ і міністра оборони РФ від своїх військ у Криму, вивести ці війська і визнати їх озброєними бандитськими формуваннями», - так окреслює найближчі завдання воєнний експерт Володимир Грек.
Ще одна річ. Янукович, якого нам показали з Ростова, і який по тому зник, мов у воду канув. Від імені «легітимного» президента, через якихось посередників, до найвищих світових інституцій подаються якісь сумнівні листи ще більш сумнівного змісту. Для чого? Аби виправдати присутність у Криму вояків, від яких зреклася держава-адвокат Януковича. Отже, Януковича позбавлено свободи пересування, він не хоче (чи не може) подати своє клопотання до ООН особисто. Про стан його здоров’я і взагалі, – про фізичну присутність на цьому грішному світі, - говорять усяке. Тобто – він простий заручник у руках терористів, і його іменем спекулюють заради певної мети.
Ми знаємо, як цивілізований світ реагує на схожі інциденти. Перше правило: жодних угод із бойовиками. Терористи мають бути або схоплені і покарані, або знищені. І Росія, яка позиціонує себе жертвою або, навпаки, країною із велетенським досвідом антитерористичних дій, мала б прислати до Києва (столиці братнього народу) своїх інструкторів, щоб допомогти сусідам усунути цей клопіт. Сюди ж мусять негайно прибути фахівці з антитерору зі США, Ізраїлю тощо. Бо масштаб терористичної загрози у нашому випадку вражає.
Антитерористична операція мала б зводитися до двох головних завдань: нейтралізації або фізичного знищення неопізнаного контингенту в Криму, рівно ж як і тих, хто активно озвучує вимоги бойовиків, і звільнення захопленого в заручники Януковича з подальшою передачею його під опіку власної держави.
Дивно, чому так не відбувається? Чому Путін, знаний своїм умінням «мочити терористів в сортирі», робить круглі оченята, легковажно перебуваючи в якомусь іншому світі. Адже, даруйте, Крим – по сусідству з його кордонами. А з досвіду Ічкерії, Дагестану та Інгушетії йому достеменно відомо, як хутко «терористична зараза» може переметнутися на суміжну територію. З Москвою включно.
Ігор Гулик, головний редактор "Львівської газети"
