Заходи сприяння економічній активності внутрішньо переміщених осіб
Загальною тенденцією реформування господарської системи держави залишається дерегуляція та зміни в податковій системі. При цьому в суспільстві не припиняється дискусія про зміст такого реформування та його конкретні недоліки, зокрема непослідовність та недостатність.
Тому, вкрай важливе питання стимулювання економічної активності внутрішньо переміщених осіб (далі – переселенці) напряму пов’язане із загальним економічним та правовим середовищем в державі. Беззаперечним є той факт, що найкращим стимулятором економічної активності є відносно низький рівень податків, зрозуміле та прогнозоване законодавство, відсутність зайвого державного регулювання сфери підприємництва. Виходячи з цього, доцільним та правильним є дослідження питання про підтримку економічної активності переселенців комплексно разом з питанням про децентралізацію та податкову реформу.
На нашу думку, економічна активність окремої соціальної групи безпосередньо пов’язана з економічною активністю суспільства в цілому та із загальним станом економіки. Тому, пропонуємо питання про стимулювання економічної активності переселенців включити до питання про стимулювання економічної активності та розвиток економіки в цілому.
Одним із ефективних механізмів регулювання та стимулювання економічної активності може бути можливість місцевих рад впливати на розмір ставок податків: податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб. Зазначене сприятиме не тільки децентралізації державного управління та передачі частини функцій від органів державної влади органам місцевого самоврядування, а й слугуватиме важливим чинником наближення механізму управління до власне об’єкта управління. Адже можливість впливати на розміри ставок податків дасть змогу місцевим радам впливати та керувати економічним розвитком територій.
Щодо переселенців, то така можливість місцевих рад регулювати розмір ставок податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб має передбачати законодавчо закріплене повноваження відповідних рад надавати преференції переселенцям, як особам, що втратили можливість здійснювати підприємництво на території, де проводиться або проводилася антитерористична операція чи бажають відкрити бізнес після вимушеного залишення місця постійного проживання. Така преференція, на нашу думку, має полягати у зменшенні ставки податків відносно інших платників. Критеріями, що визначали би таке право на зменшення ставки податку мають бути: ведення господарської діяльності на території, де наразі проводиться чи проводилася антитерористична операція, на момент початку її проведення; наявність майна або інших основних засобів на території антитерористичної операції та припинення у зв’язку з цим їх використання в господарській діяльності.
Слід звернути увагу, що повноваження місцевих рад впливати на розмір ставок вищевказаних податків сприятимуть економічному відновленню територій на яких була проведена антитерористична операція, і які потребують додаткових коштів на відновлення інфраструктури, повернення економічно-активного населення тощо.
Зазначені зміни в податковому законодавстві даватимуть реальну можливість місцевим радам заохочувати інвестиції в розвиток відповідних територій, сприятимуть створенню робочих місць та економічній міграції населення.
При цьому, за доцільне вважаємо розглянути економічну обґрунтованість питання про зменшення ставок податку на прибуток підприємств для суб’єктів господарювання, що зареєстровані та здійснюють діяльність у невеликих населених пунктах порівняно з тими суб’єктами господарювання, що знаходяться у великих містах. Зазначене слугуватиме залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій в економіку відповідних населених пунктів.
Зрозуміло, що вказане потребуватиме фахового обговорення і узгодження позицій між рядом вищих та центральних органів державної влади із підготовкою пропозицій про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування» та інших нормативно-правових актів. Отже, пропонуємо залучати до вирішення вказаного питання як фахівців органів державної влади та місцевого самоврядування, так і представників малого та середнього бізнесу, наукових кіл та громадських організацій.
