Від G-8 до G-2
Якось, років так із шість тому, під час виступу з нагоди 30-ліття встановлення дипломатичних стосунків між Вашингтоном та Пекіном, його думка про можливий альянс для переділу світу була, як кажуть, червоною ниткою урочистостей. Однак, не варто думати, що проголошена «Збіґом» «ювілейна» концепція призначена лише для свята. Ще у відомій «Великій шахівниці» він пропонував союз двох держав – США і Китаю – за модель світопорядку у ХХІ столітті. Тоді до нього мало хто прислухався, ба більше – сприйняли таку ідею як екстравагантний вибрик науково-фантастичної уяви.
Однак тепер, схоже, що Збіґ пропонував реальні речі, причому такі, які можуть суттєво пособити Америці. Учорашні союзники, на жаль, не надаються до такої місії: G-7 не змогла перетворитися на повноцінну G-8, бо демократичний потенціал Росії американські мрійники явно переоцінили; європейські союзники Вашингтона все частіше загострюють інтерес на власних проблемах, їх більше цікавить континентальна безпека, ніж участь у доволі сумнівних починаннях Америки на кшталт Афганістану чи Іраку. Про стримування Росії у європейській та американській візіях можна писати окремо й багато, але Крим дає втямливе розуміння саме позиції Євроунії, яка, вочевидь, відрізняється від штатівської.
А от з Пекіном Вашингтонові є про що поговорити. І не тільки (не стільки!) про дотримання прав людини: Америка завжди вибачала такого штибу грішки своїм щирим союзникам. Йдеться, перш за все, про амбіції Великого Китаю, потребу «життєвого простору», яку можна втамувати за рахунок не вельми прихильних до Америки країн. А Бжезінскі ще у «Великій шахівниці» не рекомендує американським адміністраторам чинити перешкоди для розширення китайської зони впливу у Євразії, на Тайвані, в Середній Азії на Далекому Сході та в Сибіру. Зрозуміло, Америці спідручніше загрібати жар чужими руками. Тим паче, що їх, цих рук, мільярди…
Тому Бжезінскі пропонує об'єднати зусилля в урегулюванні кризи на Близькому Сході, разом розв'язати іранську та північнокорейську ядерні проблеми, мирити Індію та пакистан, скровувати під егідою ООН спільні контингенти у «проблемні країни» (той же Ірак та Афганістан).
Отож, цілком ймовірно, що Ніколай Бєрдяєв передбачив G-2: «Після послаблення і розпаду Європи та Росії царюватиме китаїзм та американізм, дві сили, які можуть знайти точки дотику».
Ігор Гулик, головний редактор "Львівської газети"
