Українська дипломатія повністю заковтнула наживку Путіна: за мир на Сході ми готові забути про Крим
Політдиректори - це директори департаментів МЗС, які курують певні політичні питання. У нашому випадку - це питання політики і інформації в рамках міністерства. Росіяни, наприклад, прислали директора департаменту у справах Білорусі, Молдови та України.
Попри назву "політ" треба розуміти, що мова йде про високий експертний рівень учасників. Експертний, а не політичний. Тобто ці посадовці не визначають політику, а реалізують політичну волю керівників держав чи міністерств закордонних справ.
Розуміючи це, ми можемо легко прийти до висновку, що результативними зустрічі політдиректорів можуть бути лише в рамках сформованого їх керівниками консенсусу. Тобто, якщо лідери держав про щось погодились, то політдиректори можуть узгодити критерії виконання цих домовленостей. Можуть, звичайно, зробити це у вигляді проекту якогось документу для своїх міністрів чи президентів.
Тому ясно, що сьогоднішня зустріч не могла бути результативною апріорі, бо ніякого політичного консенсусу на рівні глав держав України, Франції, Німеччини і Росії не існує.
Але серйозно турбує інше.
Судячи з наявних на цю хвилину повідомлень, українська сторона навіть на цьому рівні не висувала як тему для обговорення питання анексії Криму. Йшлося лише про виконання т.зв. Мінських домовленостей. Тобто, українська дипломатія повністю заковтнула наживку Путіна - за мир на Сході ми готові забути про Крим.
Неготовність України порушувати такі питання навіть на експертному рівні дипломатами усіх інших країн сприймається, як згода на статус кво у кримському питанні. Відповідно буде і реакція - якщо Крим не цікавить українців, чому він повинен цікавити нас?
Стратегічна помилка української дипломатії (це, звісно, не лише МЗС, але, в першу чергу, - Президент) полягає у тому, що без врегулювання питання Криму досягти вирішення проблеми війни на Сході України неможливо. Це нерозривно пов"язані питання. І обговрюватися та вирішуватися можуть лише в комплексі.
