Маятник Фуко для України
Маятник Фуко в Паризькому Пантеоні - одна з найкращих демонстрацій обертання Землі навколо своєї осі. Блискуча металічна куля вагою 28 кг, підвішана до куполу Пантеону самим Жаном Бернаром Фуко на тросі довжиною 6,7 м, кожного дня невпинно робить коливання з боку в бік рівно за 16,4 с. Уважні спостерігачі цього шоу помітять, що кожне повне коливання змінює площину коливання на відстань 3 мм від попереднього разу, що дає відхилення в 11% за одну годину. А вже за 32 години маятник робить повний оборот і повернеться в точку спостереження. І так відбувається кожного дня з 1851 року. І так ми тішимося кожного дня із середини 19 століття цією забавкою.
Найбільш уважні скажуть - чого ти, не всі ж тішаться. Є спільнота поціновувачів плоских планет і глобальних зрад, для яких рух маятника далеко не аргумент. Факти існують окремо, поціновувачі теж існують окремо. Планета теж існує окремо, бо хто б яку не обрав позицію, все-таки вона собі крутиться.
Завтра перед українцями також стоїть вибір, на щастя не масштабу планетарного, але національного і навіть трішки регіонального. А вибір - це категорія, що завжди пов'язана із альтернативами, навіть якщо одна із альтернатив нічого не змінювати. Вибір - це категорія визначення кращого для себе варіанту після аналізу усіх доступних. Врешті вибір - це воля здійснити крок, або його не здійснювати.
Та все ж, незважаючи на таку кількість можливих змінних, залишається низка речей, які залишуться тими ж, навіть після нашого вибору.
Так. Ми можемо змінити політиків, але ми не можемо змінити наших співгромадян. Вони залишаться тими ж і 31 березня, і 21 квітня, незалежно від нашого із вами індивідуального вибору. Суспільство може змінитися, але на це потрібен час і зусилля кожного. Політики можуть змінитися, але вони всього лише проектують наші з вами бажання та переживання. Можна бажати іншого руху для маятника Фуко, і навіть досягнути за допомогою сили, але врешті-решт коливання повернуться на свій звичний хід, аж поки куля не змінить вагу, або трос, що її тримає довжину. Хочемо змін - треба змінювати вихідні параметри, а не кінцеві показники.
Ми можемо обрати пропозиції негайного "вічного щастя" вже завтра, але забуваємо про співпричетність кожної і кожного до його творіння. Так, бувають швидкі і карколомні зміни, але попередній досвід показує, що вони бувають не в нас, в той час як поступові і ретельно сплановані кроки мають більш тривалий ефект. Мятник Фуко можна пришвидшити, але його природній рух в "паризькій комплектації" - 3 мм за оберт. Дивно очікувати від нього іншої динаміки, всього лиш змінивши точку спостереження. Хочемо змін, треба знову ж міняти вихідні параметри, а отже дизайнувати зміни, розуміти їхню природу і механіку, розуміти фізичні обмеження.
Є наші безмежні побажання, але є і тривалі процеси та часто обмежені ресурси, треба з цим рахуватися.
І найголовніше, вибір - справа індивідуальна, але зміни - справа колективна. В складних системах із багатьма параметрими дивно очікувати на чарівну фею. На жаль, в цьому місці фізика та лірика розходяться. Навіть той же маятник Фуко в Пантеоні не залежав лише від однієї людини. Жан Бернар Фуко, придумав експеримент, сам маятник вилив із заліза якийсь коваль, Наполеон ІІІ оплатив цу всю атракцію в Пантеоні, який за кошти французів в особі Людовіка ХV, побудував архітектор Жак-Жермен Суфло, надихнувшись римським Панетоном, а ми тепер за декілька євро можемо спостерігати. Якщо хочемо змін, то їх потрібно творити разом, а відповідно домовлятись із собі подібними, шукати компромісів, розприділяти наявні ресурси, розуміти чужі інтереси і підтримувати важкі та тривалі ініціативи, постійно тримаючи на пульсі стан справ.
Гарного всім вибору, і пам'ятайте - незалежно від наших вподобань, Земля продовжить крутитися.
Автор: Дмитро Шеренговський
