Судовий збір чи судові побори: Як розмір судового збору впливає на доступність правосуддя?
Доволі важко спостерігати за тим, як зводяться нанівець результати твоєї праці. Свого часу я був співавтором Закону «Про судовий збір», який був прийнятий в в 2010 році і отримав позитивну оцінку європейських інституцій. Збір замінив існуючий раніше платіж у вигляді держмита при зверненні до суду. Його сплачує та сторона, яка ініціює судовий позов. У разі розгляду справи на користь позивача сторона, що програла, компенсує йому витрати на оплату судового збору.
Ідея закону була дуже проста: право на захист повинен мати кожен громадянин, незалежно від його фінансової спроможності. Щоб у тих випадках, коли йдеться про базові норми справедливості, оплата за звернення до суду або скасовувалася взагалі, або не перевищувала меж розумного.
Але минулого року у текст Закону «Про судовий збір» були внесені такі “покращення”, що сьогодні право на звернення до суду, гарантоване Конституцією, нажаль, більше не є загальнодоступним для всіх громадян. Маю на увазі Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набув чинності з 1 вересня 2015 року.
Він значно змінив існуючі ставки судового збору за подання до суду, а також перелік суб'єктів, які звільняються від сплати збору під час розгляду справи в усіх інстанціях. При чому, нововведення “чомусь” торкнулись саме громадян. Адже «грошовий поріг» для звернення до суду був суттєво збільшений. Натомість, органи державної влади отримали пільги зі сплати судового збору – тобто можливість звертатись до суду безкоштовно.
Аби не бути голослівним, розгляну зміни у Законі детальніше і з прикладами.
Так, позивачі, які звертаються до суду у зв’язку порушенням їхніх прав, як споживачів, більше не звільняються від сплати судового збору. Уявіть собі, що ви незадоволені ставленням до вас водія маршрутки, який не зупинився на встановленій зупинці. За висловлення свого незадоволення ви будете змушені платити. Чи буде тепер хтось подавати до суду, наприклад, на продавця неякісних товарів, якщо за це доведеться викласти немалу суму, можливо в кілька разів більшу за ціну товару?
Хто буде боротися за свої права як споживачів товарів, робіт і послуг, якщо це буде відчутно бити по кишені? Але наші законодавці у цьому ніякої логічної суперечності не бачать.
Щодо ставок судового збору. Згідно з нормами попереднього закону, така оплата коливалася в межах від 0,1 до 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що станом на 1 січня 2015 року становило від 121,8 до 3654 грн. У випадку, якщо йшлося про позови майнового характеру, то сума збору визначалася у відсотках від ціни питання. Але, що важливо, існували верхні обмеження, які узгоджувалися із здоровим глуздом, а саме - фізична особа не платила за подання такого позову більше аніж 3 розміри мінімальної заробітної плати.
З вересня минулого року “стеля” для судового збору піднята до захмарних висот. Так у господарських справах, за якими судяться не лише величезні корпорації, а й прості приватні підприємці, ставки судового збору збільшилися в рази, а максимальний розмір для ФОП встановлено на рівні 150 мінімальних зарплат - що сьогодні складає 206 700 гривень.
Для юридичних осіб, які звертаються до суду з позовами майнового характеру, верхньої межі судового збору тепер взагалі не існує.
Як щодо простіших, повсякденних ситуацій?
Мінімальний судовий збір тепер становить 551 гривень 20 копійок. Просто порівняйте цю суму з розміром середньої пенсії чи мінімальної зарплатні. Чи буде тепер пенсіонер звертатися до суду, якщо це відразу ж забере у нього півпенсії і далі будуть ще й інші витрати, до прикладу, на допомогу адвоката? Питання риторичне.
Якщо ви, наприклад, захочете оскаржити бездіяльність чиновника, який ігнорує ваші звернення, звернутися до суду ви можете лише заплативши в касу півтисячі гривень. Тут кожен подумає спочатку, чи йому це взагалі потрібно.
Але далі - більше.
Цивільний позов з приводу заподіяної моральної шкоди обійдеться вам щонайменше у мінімальну заробітну плату - 1378 гривень.
А якщо вам раптом знадобиться просто підтвердити своє право власності на житло, то за цю формальність вам також доведеться заплатити майже 7000 гривень на рівному місці. Хіба, що ви живете у якійсь картонній халупі, вартість якої є абсолютно незначною.
Якщо ж у вас виникли непорозуміння з податковою, то за новими нормами це вже вважається майновою, а не адміністративною справою. А щодо майнових справ, мінімальна ставка збору для юридичних осіб тепер - не менше півтора відсотки від ціни позову.
Але обмежитися лише одним судовим збором навіть і не сподівайтеся. Чи не кожна ваша дія буде обкладена новими і новими поборами. Забезпечити докази у справі, провести експертизу, отримати роз’яснення судового рішення, роздрукувати технічний запис - за все, за кожну дрібницю, щоразу потрібно платити окремо.
Судді якихось п’ятнадцять хвилин розглядали вашу апеляцію у майновій суперечці? Будьте ласкаві, з вас щонайменше 1 155 грн. Вашу справу спрямували у касаційну інстанцію, але там вона навіть не розглядалася? Це не має значення. Ви все-одно винні державі щонайменше 1210 гривень.
До господарських судів сьогодні краще взагалі не звертайтесь! Незалежно від результату, ви наражаєтеся на неабиякий ризик залишити в суді 110% спірної суми за подання апеляції, 120% - за касаційну скаргу, 130% - за перегляд рішення у Верховному Суді.
Ласкаво просимо до держави, в якій безкоштовне хіба що повітря!
З новими судовими «поборами», які можуть «з’їсти» всю вашу зацікавленість у відновленні справедливості, зникає взагалі уся мотивація звертатися до судів.
Про відновлення справедливості заради самої справедливості має змогу турбуватися лише якийсь принциповий мільйонер.
Наслідки такого “законодавства” вже відчуваються. За статистикою Ради суддів України, кількість судових справ в Україні різко зменшується. Минулоріч в судах розглядалося близько трьох мільйонів позовів. Це на два мільйони, тобто – вполовину менше, ніж попереднього 2014 року.
Таким чином, правова держава у нас перестала існувати ще навіть не виникнувши. Ось вам і реальний результат судової реформи. А ви чого хотіли?
