Спасибі Катерині Абдулліній або чому Київ - російськомовний?

Сказати, що вона, солістка Київської опери - нерозумна, звичайно не можна. Безумовно, вона людина - освічена і розумна. Вся справа в тому, що вона не вважала цю думку поганою, так як багато разів її чула від інших і ця думка запала їй до душі. І в пориві полеміки вона написала її у Фейсбуці, не замислюючись, автоматично. Так як вона, в Києві думають багато.

За що спасибі? За те, що вона мимоволі підняла проблему  яка  є, але яку ніхто не наважується озвучити! Для мене фокусом цієї проблеми є питання, чому через 22 роки української незалежності  Київ говорить російською ? Як же тоді Донецьк, Харків, Одеса будуть говорити українською мовою? Кияни можуть говорити по-українськи, але не вважають за потрібне, бо не люблять українське, соромляться українського, вважають українське - другосортним.  Іншого пояснення я не бачу.

Розкажу одну історію. У жовтні 2010 року мені довелося бути у справах в Києві. В кінці дня чекав однієї людини на Контрактовій площі біля головного входу до Києво-Могилянської академії. Якраз в цей час там закінчився робочий день і "народ повалив". І переважна більшість виходячих звідти людей говорили між собою російською. Я отетерів. І це Києво - Могилянка - оплот українства!

Піддати осуду і знищенню К.Абдулліну легко, як легко бити ногами лежачого. І як важко, зробити щоб Київ, розмовляв українською мовою.  Поки Київ не буде говорити українською, хіба можна вважати Україну незалежною?