Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Раша і Рашен

Раша і Рашен
Віктор Шокін. Фото: pravda.com.ua
Українська громадськість з обуренням сприйняла чергове кадрове призначення від Президента України Петра Порошенка. Йдеться про нового генерального прокурора України Віктора Шокіна.

У кожного є свої аргументи – одні невдоволені через його пенсійний вік; інші тим, що працював заступником генпрокурора за часів Л.Кучми та В.Януковича (а останнє взагалі підлягає люстрації); хтось засуджує кумівство нового очільника (він – кум самого П.Порошенка, його родичі – донька, зять, сват віднедавна обіймають керівні посади в прокуратурі Донецької та Одеської областей); комусь нове призначення видається звичайнісіньким випусканням пари напередодні річниці розстрілів Небесної сотні і бездіяльності у цій справі Генпрокуратури. Дехто вже звернув увагу на фатальність самого призначення, адже за порядком це – 13-й генеральний прокурор. Комусь вбачається недемократичність у призначенні на таку відповідальну посаду, адже не було жодного конкурсу, що передбачено законодавством; не було і належного обговорення кандидатури Шокіна у Верховній Раді України, та й ряд депутатів були помічені у кнопкодавстві. А те, що за Шокіна голосувала ще й проросійська фракція т.зв. “Опозиційного блоку” вже просто насторожує. Та й схожий він, як дві краплі води, на свого одіозного “папірєдніка” Віктора Пшонку.  Одним словом, генпрокурор Шокін – це шок для постмайданної України.

Але, на мою думку, головна проблема в тому, що Віктор Шокін - неукраїнець за національністю. Він – росіянин (тут і надалі національність чи етнічне походження я виводитиму з етимології прізвища, оскільки ці дані, як персональні, закриті для широкого загалу). У попередника Віталія Яреми було сім заступників, усі, як і він, – українці, за винятком самого Шокіна. І вибір Президента випав саме на росіянина. Скажете збіг обставин і взагалі яке значення має національність?

Україна задекларувала свій рух до Європейського Союзу і прихильність до європейських цінностей. У жодній країні Європи таке просто неможливо аби представник національної меншини обійняв в державі бодай одну керівну посаду. Так, в Німеччині керують лише німці, ну і що з того, що там живуть мільйони турків; у Франції керують лише французи і жоден з мільйонів арабів-громадян Франції немає шансів опинитися на вершині французької влади; у Великобританії при владі лише англійці і мільйони індусів, що там працюють ніколи не будуть біля державного керма. І навіть у сусідній Польщі, де народилось і проживає чимало українців, зокрема, і на українських етнічних землях, керують лише поляки і нашому брату – зась. Водночас, в Європі ревно і не лише на словах, а на ділі дотримуються усіх прав національних меншин, однак, це не стосується верховної влади. Для нацменів влада – це табу за сімома печатями. І це правильно. Адже, кожна країна, як окрема квартира. Добре в мирі жити з усіма сусідами, запрошувати їх в гості. Але, хто собі дозволить аби сусід керував в твоїй хаті.

В Україні згідно з переписом 2001 року проживає 78% українців. За європейськими мірками це - моноетнічна нація. Після анексії Криму і окупації частин Донецької і Луганської областей, де переважає російське населеня, відсоток українців у державі став близько 85%. Конституція України (ст.24) прямо забороняє привілеї чи обмеження прав за ознаками етнічного походження. Тобто, справедливо було б (заплющимо тут очі на європейську практику) якби національні меншини обіймали не більше 15% посад у владі. Однак, щодо росіян тут окрема розмова. Адже, іде війна з Росією. І кожен росіянин на керівній посаді може стати потенційним симпатиком ворога. Хотілось би вірити, що це не так. Але світова практика застерігає. Чи можливим було б призначення на керівні чи командні пости в СРСР бодай одного німця у час ІІ Світової війни?

Так на чий млин ллє воду наш Президент Петро Порошенко, призначаючи Генеральним прокурором росіянина В.Шокіна  (його сват Микола Горностаєв теж росіянин, що лише підтверджує етнічне походження самого Шокіна)? Нажаль, призначення  на важливу посаду та ще й у силовий блок росіянина для Порошенка не випадковість, а радше закономірність.

Нещодавно заступником глави Адміністрації Президента Порошенко також призначив росіянина Дніпрова Олексія. Те, що росіянин Б.Ложкін очолює АПУ я вже писав. Але, чому у Ложкіна з 7-ми заступників лише троє українців? Окрім, згаданого Дніпрова О. в керівництві АПУ є росіяни – Таранов А. та Філатов О. З двох помічників Президента також один росіянин – Горащенков О. З 4-х радників Президента троє росіян – Горбулін В., Бірюков Ю., Смешко І. Департамент з питань помилування в АПУ очолює росіянин Букалов О., а приймальню Президента – росіянка Кільова Г. Департамент регіональної політики також у росіянки Анненкової Н.

Президент Порошенко згідно з Конституцією України (п.5, ст.106) призначає і звільняє глав дипломатичних представництв при міжнародних організаціях. Чому ж тоді далі на своїх посадах залишаються росіяни – Ігор Долгов (Місія України при НАТО), Ольга Дерибогова (Постійне Представництво України при координаційних інститутах СНД), Юрій Сєргєєв (Постійне Представництво України при ООН), Костянтин Єлісєєв (Постійне Представництво України при ЄС)? Про те, що Міністр закордонних справ України Борис Клімкін є росіянином та ще й уродженцем РФ я вже писав. Зазначав також у попередніх дописах і те, що росіянкою є і голова НБУ Валерія Гонтарєва, висуванка Петра Порошенка (див. статтю в iPress від 20.06.2014 “Путін, Ложкін, Клімкін... – і це “жити по-новому” за Порошенком”).

О диво, під час війни з Росією чимало росіян залишається і в керівництві Збройних сил України, вотчині Верховного Головнокомандувача П.Порошенка – Геннадій Воробйов (1-й заступник начальника Генштабу), Байдак Юрій Аврамович (командувач Повітряними Силами ЗСУ, уродженець Івановської області РФ), Пушняков Анатолій (командувач Сухопутніх військ ЗСУ).

Є росіяни і в СБУ, що безпосередньо контролюється Президентом. Так, 1-й заступник Голови Служби Безпеки України – росіянин Юрій Артюхов. Донедавна на його місці був росіянин Василь Крутов, який командував Антитерористичною операцією на Сході України (і це проти росіян і проросійських елементів - бачили ми цю ефективність!).

А от останнє призначення П.Порошенком голови держадміністрації однієї з найбільших областей Харківської – також росіянин Ігор Райнін, який перед тим декілька тижнів побув заступником голови АПУ. Невже в області, де періодично виникають спалахи російського сепаратизму, не знайшлося до керівництва бодай одного українця?

Наголошу, що з повагою ставлюся до всіх національностей, що знайшли собі притулок в Україні. Проте, становище росіян тут було завжди особливе. Коли Україна проголосила незалежність у 1991 році, а йшлося звісно про незалежність від Росії, під гнітом якої ми перебували впродовж трьох століть, - росіяни в Україні дуже мляво переходили на український бік. І взагалі, ця етнічна група слабо піддається асиміляційним процесам. Мало хто з росіян в Україні користується українською мовою, тим самим відіграючи роль троянського коня української державності. Адже, саме там де найбільший відсоток росіян ми отримали найбільші проблеми – анексовано Крим, окуповано частину Донбасу. Саме проросійські політичні партії, такі як КПУ і Партія Регіонів стали спільниками, а часто і організаторами сепаратистів. Навіть Українська Православна Церква, але та що Московського Патріархату, підтримувала сепаратиські рухи. Не чутно досі жодної заяви від організацій росіян в Україні із засудженням війни Росії проти України. Прикро, але росіяни в Україні вперто тримаються за свою ідентичність, а більшість із них заражені бацилою імпершовінізму і підтримують ідею насадження в Україні т.зв. “рускава міра”. Хтось скаже, що багато українських росіян зараз воюють проти Росії на Донбасі. Немаю статистики, можливо і є такі, що змивають свою вину перед Україною кров’ю. Хотілось би вірити. Однак, твердо знаю, що Україну боронить чимало російськомовних українців, у яких прокинувся козацький дух і вони з часом навернуться до українського.

Кажу, можливо, прописні істини. Якою є мета будь-якого окупанта? Встановити на окупованих територіях свій порядок. Передусім, розставити власні кадри на керівні посади. Відомо ж – чия мова того й влада. Кого призначав би на владні пости в Україні В.Путін у разі перемоги? Звісно – росіян! То для чого В.Путіну воювати, якщо замість нього цю місію з призначення росіян в українську владу успішно виконує П.Порошенко?  

Ростислав Новоженець

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
ТОП ЧИТАЮТЬ КОМЕНТУЮТЬ
No articles
СТАТТІ
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico