Провокація, сценарій, наперстки - все по колу
Сухо без емоцій назву причини того, чому це міг і мав бути сценарій. Нагадую, що я не стверджував, а припускав і намагався збагнути чому це можливо.
Отже:
1. Владі потрібно було легітимізувати парламентську вакханалію 16 січня. Це можна було зробити спровокувавши масштабне силове протистояння, де агресором мали стати саме учасники акцій протесту. Все в стилі діючої влади: «правильна» картинка, інформаційна кампанія, звинувачення опозиційних лідерів і у організації провокацій і у нездатності тримати ситуацію під контролем та безвідповідальності. Подальша дискредитація та внесення розколу в протестний рух.
2. Владі дуже свербить, вибачте за вислів, розігнати ЄвроМайдан. Для цього підготовлено юридичну базу у вигляді «драконівських законів» 16 січня, попередніх «напрацювань» та репресивний апарат. Провокація сутичок із жертвами та певними матеріальними збитками могла б і мала б перейти у розгін Майдану, який з точки зору існуючого режиму був би цілком легальним і логічним.
3. Фактор «Правого сектору». Як зазначив Олександр Палій, "Правий сектор" був утворений з уламків окремих радикальних груп, включно з "Братством" Корчинського, яке було задіяне в провокаціях 1 грудня і ще безлічі. Велика ймовірність, що ця група як мало яка інша насичена провокаторами спецслужб, українських та російських. Фактично, після зведення багатьох правих груп в одну, спецлужбам стало легше їх контролювати. Можливо, це була й мета. Про участь цієї групи у подіях на Грушевського нагадувати, я думаю, не треба.
4. НАЙГОЛОВНІШЕ. Російські лобісти, українофоби та шовіністи Царьов, Колесніченко, частково і Медведчук розробляють і вносять відверто антинародні, антиукраїнські українофобські законопроекти, покликані реалізовувати в Україні російські сценарії, встановити диктатуру та спровокувати протистояння. Хіба це не є провокація? Це найбільш яскраво виражена, найбільш агресивна провокація як проти Майдану, так і проти всіх українців.
В будь-якому разі, якщо сценарій і був, то він провалився. Адже стало ясно, що влада не на жарт перелякана тим, що зараз відбувається біля стадіону «Динамо». Не подобається це і Лобановському, чий портрет на вході сильно постраждав, але, маємо надію, зрозуміє і пробачить.
Якщо сценарій був і його намагалися втілити в життя, то спроба виявилася провальною. В ситуацію втрутилися накопичені за останні чотири роки лють, обурення і образа людей, яким увірвався терпець. Вони нарешті вирішили вдатися до останнього аргументу використавши для цього всю наявну енергію, якої виявилося настільки багато, що ніякі водомети, шеренги ВВ і «Беркуту», гранати, газ і гумові кулі не змогли її приборкати. Тепер влада пожинає плоди своєї глухоти, зверхності, пихатості та жадібності. Цього разу сценарій написали і реалізували люди, а не Банкова.
Щодо дзвінка Януковича з пропозицією сісти за стіл переговорів, то тут він діє в притаманній для себе манері – однією рукою пестить, іншою б’є. Вірити в те, що влада справді готова до справжніх переговорів було наївно, що й показали останні події. Це виявилося просто затягуванням часу та черговим «кідаловом».
