Про роботу і покликання
Ще від Сковороди відомо, що успішним можна бути лише в тому, що насправді любиш, у що «вкладаєш душу». Завжди найкраще вдається та робота, яка безпосередньо пов’язана зі здібностями і захопленнями людини. Навіть більше – люди, які реалізують своє покликання через професію, щасливіші за інших – вони менше втомлюються, рідко виснажуються емоційно, завжди сповнені енергії, багато вчаться, бо самі прагнуть удосконалення своїх вмінь та навичок і, головне, вони щасливіші в «позаробочому» житті. І це логічно, адже як би людина не старалася сепарувати особисте і професійне життя – робота та сім’я завжди проникають одне в одного і залишають відчутні відбитки. Коли займаєшся справою яку любиш, то відсутнє відчуття нереалізованості, спустошеності, притаманної людям, які займаються «не своєю» справою.
Зрештою, про такі переваги улюбленої справи можна говорити вічно, однак вони й так очевидні. Складніше розібратися, де ж серед тої купи нагромаджених знань, отриманих вмінь, досягнень, своїх та суспільних очікувань, системного виховання знайти себе, як з того всього, що «в принципі робиш добре», «розкопати» свої справжні здібності і як перетворити їх у професію, що приноситиме сатисфакцію як моральну так і матеріальну?
Я не раз задавалася цими питаннями і зараз вирішила трішки систематизувати надумане.
Доктор Оренія Яффе-Янаї, засновник і партнер Ізраїльського інституту прикладної психології Adam Group, рекомендує визначити свій професійний ген. Вважається, що здібності, талани, професійні задатки – передаються спадково. Скажімо, є люди, які мають художній талант і їхні роботи будуть на порядок вищі за роботи тих, хто не має цього задатку. Те ж видно по здібностях до вивчення мов, вибір хобі і навіть почерк. Для того, щоб віднайти, що ж саме може стати справою життя, варто проаналізувати, у яких сферах були успішними представники вашої сім’ї, що їм подобалося робити, чим хотіли займатися, до чого прагнули. У випадку України є певні складнощі, адже радянська система зруйнувала будь-які сімейні традиційні справи, і частина покоління просто вигоріла. Крім того, нав’язувалися ті професії, у яких була потреба країні, де цінувалася не якість виконаної роботи, а її кількість, не успішність підприємства, а його показники. Однак, вартує поспілкуватись з батьками і бабцями на тему бажань і можливостей. Запитайте, чим би вони займалися, якби не було жодних перешкод і чим хотіли займатися. Очевидно, що ці таланти у вас відкриватимуться зовсім по-іншому, адже ви маєте «професійні гени» обох батьків, а також свої особливі мутації, однак це може наштовхнути вас у русло в яке потрібно спрямувати свою енергію.
Згадайте себе в дитинстві. Що ви любили робити, як поводили себе з іншими дітьми, якими були ваші позиції в іграх, що вам найбільше подобалося. Наші задатки формуються у віці 4-6 років, саме там, зачасту варто шукати професійних «скарбів»
Візьміть тайм-аут. Виберіть конкретний день, у який ви зможете відкласти усі справи і не планувати жодних зустрічей, позбавте себе зайвих подразників: телевізора, комп’ютера, вимкніть телефон і прислухайтеся до себе. Постарайтесь не думати про роботу і поточні завдання, почистіть собі голову і побудьте на одинці зі собою. Такий відпочинок дозволить подивитися на себе збоку, дасть перевести подих і побавить усіх нагальних і надважливих справ. Ви зможете після цього відсіяти усе неважливе і сконцентруватися на головному.
Проаналізуйте себе. Прислухайтеся до внутрішнього голосу, інтуїції. Подумайте, які емоції у вас викликають різні види діяльності, що ви хочете робити, чого прагнете, що для вас цікаво. Постарайтесь занотувати все у дві колонки – в одній цікаві, приємні і захопливі для вас речі. В іншій – те що дратує, залишає після себе неприємний осад і потребує невиправданих зусиль.
Поставте собі питання «що б я робив, якби для цього не було жодних перешкод»? Виокремте для себе 1-2 речі, якими б ви хотіли займатися.
Подивіться на все це разом, якщо ви були чесні перед собою, ви отримаєте питання, чим би ви хотіли займатися, що є справжнім професійним покликанням, де ховається ваш успіх і внутрішній комфорт. Насправді, найчастіше поєднання природних задатків, здобуті вміння і трішки додаткової праці нівелюють усі ті перешкоди, яких ми боїмося, коли говоримо, «я б це робив, але…»
Наберіться сміливості робити те, що вам подобається. Адже для того, щоб змінити те, що є потрібна неабияка відвага. Переважно такий аналіз тягне за собою серйозні зміни – від розширення свого «професійного профілю» і перекваліфікації до зміни сфери і роботи.
Працюйте собі на приємність, пам’ятайте, що життя це не чорновий, який можна переписати чи переробити, усі ми живемо одразу «на чисто».
