Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Освіта 2.0: аналіз проекту Концепції електронної освіти в Україні

Освіта 2.0: аналіз проекту Концепції електронної освіти в Україні
12 лютого МОНмолодьспорту розмістило на офіційному веб-сайті проект Концептуальних засад розвитку електронної освіти в Україні для громадського обговорення.

Чому цей документ настільки важливий? Згадаємо цьогорічний Світовий економічний форум у Давосі. В межах цієї потужної події відбувся круглий стіл Revolutionline.edu, присвячений благодійності.  Учасники дискусії відзначили, що онлайн-освіта у найближчому майбутньому може кардинально змінити всю систему освіти. Зокрема, однією з головних переваг електронної освіти є вільний доступ до інформації незалежно від матеріального становища, національності, місця проживання і стану здоров’я.

Долучитися до дискусії навколо української освітньої «онлайн-революції» можна до 12 березня. Міністерство відкрите до письмових пропозиції і зауважень.

Проект розроблено відділом інноваційних і інформаційних технологій Державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти». Аргументовані відгуки, пропозиції та зауваження приймаються на електронну адресу [email protected], тел.: (044) 248-24-16.

Щоб розпочинати щось пропонувати, треба з’ясувати, що ж становить собою ця вельми цікава Концепція.

Згідно із проектом, електронною освітою (або ж іноземний варіант – e-learning) є цілеспрямований процес і досягнення результатів виховання та навчання засобами електронного навчання.

Основними проблемами у цій сфері, на думку урядовців, є відсутність стандартів функціонування онлайн-освіти, переважання паперової документації, недостатня кількість і обізнаність з електронними освітніми ресурсами, брак фінансових та людських ресурсів.

На перший погляд, величезне незаймане поле роботи. Але чи справді держустанови є першовідкривачами ефективної онлайн-освіти? Адже вже існує багато успішних ресурсів українських ІТ-компаній, освітян, громадських діячів. Тому проаналізую шляхи покращення стану електронної освіти в Україні, визначені в Концепції, і запропоную вже наявні інструменти роботи у цих напрямках.

1)      Нормативно-правовова база організації електронної освіти, в тому числі журналів успішності та обліку роботи викладачів, норм оплати праці

Education Management System (EMSY) - http://emsy.org/. Онлайн – сервіс електронних журналів успішності. Ресурс пропонує можливість створення, наповнення та редагування онлайнового шкільного чи університетського журналу. Також сервіс включає можливість SMS та e-mail розсилки щодо оновлення інформації про оцінки, створення сайтів навчальних закладів та функціонування електронних щоденників.

Щоденник - http://shodennik.ua/. Безкоштовний та доступний усім школам сервіс для створення та функціонування електронних щоденників та журналів успішності. Окрім цього, веб-сайт пропонує розміщувати домашні завдання в онлайні, формувати електронні бібліотеки, створювати тематичні групи для спілкування освітян та учнів.

У пропозиції Міносвіти зазначається не лише про самі журнали успішності, але й їхнє нормативне закріплення. Але воно вже також існує: більшість університетів вже затвердили власні Положення про електронний журнал обліку навчальної роботи студентів академічної групи.

2)      Розробка єдиних стандартів апаратно-програмного забезпечення для навчальних закладів з переліком сертифікованого програмного забезпечення та технічного обладнання, з експлуатаційними характеристиками,необхідними для організації електронного навчання з урахуванням існуючої інфраструктури та володіння технологіями учасників навчального процесу

З програмним забезпеченням для навчальних закладів справи у нас досить таки непогано. Існує велика кількість розробки комп’ютерних програм для шкіл і вишів.

Для прикладу, компанія ПолітекСофт (http://www.politek-soft.kiev.ua/) , хоча тут виникає фінансове питання. Але є і безкоштовні можливості: вільне ліцензування програм та безкоштовний пакет додатків для розвитку творчого потенціалу Dream Spark від Microsoft: http://www.microsoft.com/ukraine/education/dreamspark.mspx

Якщо ж торкнутися їхньої стандартизації, її як такої не існує. Проект Концепції тут справді можна визнати першопрохідцем.

3)      Створення технологічної інфраструктури загальноосвітніх навчальних закладів, переважно орієнтованих на публічні, приватні хмарні та гібридні технології

Програма інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001 - 2003 роки містила положення про створення і розвиток інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів сільських шкіл та загальноосвітніх навчальних закладів: створення експериментальних комп’ютерних мереж у кількох школах, відповідне оснащення освітніх закладів та підготовка педагогів до впровадження інновацій у їхню роботу.

Але наразі подібних документів не існує, тому цей крок вартий детальної розробки у проекті Концептуальних засад.

4)      Створення механізмів формування, відбору і розповсюдження цифрових освітніх ресурсів; створення інтерактивних засобів навчання

З цифровими освітніми ресурсами проблем не існує: безліч електронних бібліотек, тематичних сайтів. Популярною стрімко стає і неформальна онлайн-освіта: платформа Coursera (http://coursera.org) , вебінари від майже кожної впливової громадської організації. Створювати механізми для «цензури» цих ресурсів – ще одна спроба провладного впливу на поширення інформації серед освітян. Для шкіл пропонуватимуться рекомендовані для користування інструменти, через які буде поширюватися «зручна» інформація. Тому альтернативою може бути звичайне зібрання всіх можливих онлайн-можливостей на одному з освітніх веб-сайтів, щоб учень, освітянин чи просто зацікавлена особа мали можливість легкого та різноманітного вибору. Зокрема, хорошими кейсами бібліотек таких ресурсів є портали http://www.osvita.org.ua/ та http://osvita.ua/

Розділяти цифрові та мультимедіа навчальні інструменти, як це зроблено у проекті Концепції – справа невдячна: без взаємозв’язку вони не працюватимуть. Будь-який онлайн-ресурс для кращого засвоєння інформації має містити інтерактивні елементи: відео, аудіо, графіка.

5)      Розвиток нових видів цифрових ресурсів, таких, як електронні лекції, цифрові підручники, викладацькі та навчальні ресурси лекція і підручник включаються в навчальні ресурси

Визнати це новими видами цифрових ресурсів – як мінімум, некомпетентно. Тим більше, у жовтні 2012 року МОНмолодьспорту вже було затверджено Положення про електронні освітні ресурси, який прописав механізм їхнього розвитку.

І самих ресурсів на сьогодні існує дуже багато, з потенціалом на зростання їхньої кількості. Безліч освітніх сайтів з можливістю завантаження лекцій та підручників. Наведу конкретний приклад: у 2011 році Компанії «Медіа СТ» (проект IZDAI) і EF-Ukraine («Всеукраїнський шкільний портал») підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрового видавництва навчального контенту. З вже готовими матеріалами в результаті цієї спільної роботи можна ознайомитися на самому порталі: http://informatics.net.ua/pidruchnik/lit.html

6)      Розвиток віртуальних спільнот викладачів та методистів для обміну цифровими освітніми ресурсами

Онлайн-спільноти викладачів та методистів вже працюють. Для прикладу, проект Microsoft “Партнерство в навчанні» (https://shkola.org.ua/) - перший професійний онлайн-ресурс для освітян України. Єдине, в чому може допомогти Концепція – це поширення інформації про такі спільноти, щоб вони об’єднували все більше і більше працівників навчальних закладів.

7)      Створення системи професійної підготовки викладачів і методистів з метою застосування цифрових освітніх ресурсів та розробки ресурсів; підготовка користувачів систем електронного навчання

Цей пункт навряд чи потребує доопрацювання: окремі навчальні заклади та організації проводять двосторонні навчання – для вчителів та учнів. І вони не обмежуються уроками інформатики. Успішним прикладом є програми Intel у сфері освіти (http://iteach.com.ua/) , які включають три фундаментальні проекти – «Шлях до успіху», «Програма підтримки вищої освіти» та «Навчання для майбутнього». Перший проект спрямований саме на школярів та, зокрема, їх комп’ютерну освіту. Програма підтримки вищої освіти є комплексною: інноваційні навчальні плани, підтримка цифрових університетських досліджень та стартапів, база стипендій та грантів для студентів. «Навчання для майбутнього» працює з освітою вчителів щодо основ монетизації знань учнів шляхом впровадження онлайн-інструментів.

8)      Визначення організаційної структури, відповідальної за впровадження системи електронного навчання в навчальних закладах

Як вже сказано вище, над розробкою проекту Концепції працювала Державна наукова установа «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти», яка підпорядковується МОНмолодьспорту. З найбільшою ймовірністю, цією організаційною структурою може стати цей інститут або інший орган, підзвітний та підконтрольний міністерству. Оптимальною структурою, відповідальною за впровадження системи електронної освіти, є незалежна інституція, сформована лише з експертного середовища.

9)      Розробка спеціалізованих цифрових освітніх ресурсів для навчання дітей з обмеженими можливостями.

Цей напрямок наразі є одним з трендів роботи багатьох громадських організацій, який іншим чином можна назвати інклюзивною освітою. Діяльність у цьому напрямку містить як офлайн (створення ресурсних центрів, навчальні заходи, співпраця зі школами), так і онлайн інструменти. Наведу приклад Всеукраїнського фонду «Крок за кроком»: http://ussf.kiev.ua/ Серед проектів цифрової освіти дітей з обмеженими фізичними можливостями – навчання педагогів та журналістів щодо тематики інклюзивної онлайн-освіти, створення інформаційних платформ. Також ці кроки вже на шляху нормативного закріплення: спеціалізовані організації працюють над розробкою базової концепції інклюзивної освіти в Україні.

Ефективна розробка та реалізація цієї Концепції може відкрити нам двері до спільноти освітян зі всього світу і наблизити стандарти освіти до європейських. Буде корисним членство у Мережі міжнародної освіти та ресурсів iEARN. Вона становить собою найбільшу у світі неприбуткову міжнародну мережу, яка допомагає викладачам та молоді користуватися Інтернетом та іншими технологіям, щоб співпрацювати в межах проектів, які покращать стан освіти.

Отже, не варто вигадувати велосипеда – потрібно лише зібрати всі існуючі інструменти і включити їх в одну працюючу систему. Тоді Концепція стане не просто черговим декларативним папірцем, а ефективною дорожньою картою для освітян.

Нема причин поки радіти оголошенню про американську допомогу. Що дозволяє росіянам просуватися – Том Купер
Нема причин поки радіти оголошенню про американську допомогу. Що дозволяє росіянам просуватися – Том Купер
Багато дрібних дій. росіяни продовжують наполегливо атакувати українські позиції за підтримки авіації та артилерії – Дональд  Гілл
Багато дрібних дій. росіяни продовжують наполегливо атакувати українські позиції за підтримки авіації та артилерії – Дональд Гілл
російська загроза не щезне. Без європейського переозброєння НАТО прирікає себе на поразку – Ендрю Міхта
російська загроза не щезне. Без європейського переозброєння НАТО прирікає себе на поразку – Ендрю Міхта
Проросійська фракція Республіканської партії програла. Тепер Україна має перемогти – Енн Епплбом
Проросійська фракція Республіканської партії програла. Тепер Україна має перемогти – Енн Епплбом
Чортівня закінчилася і ми повинні виграти цю битву. Як відбувалося результативне голосування в Конгресі – Філліпс О'Брайен
Чортівня закінчилася і ми повинні виграти цю битву. Як відбувалося результативне голосування в Конгресі – Філліпс О'Брайен
Рахунок за втрати під Авдіївкою. росіяни активно пробиваються для обходу лінії оборони на захід під Бахмутом – Том Купер
Рахунок за втрати під Авдіївкою. росіяни активно пробиваються для обходу лінії оборони на захід під Бахмутом – Том Купер
Повітряно-ракетна війна. Успіхи українців та атаки росіян по цивільних об'єктах – Том Купер
Повітряно-ракетна війна. Успіхи українців та атаки росіян по цивільних об'єктах – Том Купер
Стратегія мужності. Наступна фаза російсько-української війни – Hudson Institute
Стратегія мужності. Наступна фаза російсько-української війни – Hudson Institute
ТОП ЧИТАЮТЬ КОМЕНТУЮТЬ
No articles
СТАТТІ
Багато дрібних дій. росіяни продовжують наполегливо атакувати українські позиції за підтримки авіації та артилерії – Дональд  Гілл

Багато дрібних дій. росіяни продовжують наполегливо атакувати українські позиції за підтримки авіації та артилерії – Дональд Гілл