Одеса-Головна
Вона, нібито, залишається тим самим містом на березі Чорного моря, яке ніколи не втратить свого почуття гумору. Здається, вона вміє сміятись навіть крізь сльози.
Раніше вона любила туристів цілий рік, приваблювала до себе морським прибоєм, галасом на "Привозі" і екскурсіями на Дерибасівській. Але 2 травня 2014-го стало по-іншому.
Не варто починати своєї прогулянки містом з Куликового поля – це не Інститутська. Як сказали б самі одесити – це дві великі різниці.
Потім може довго переслідувати відчуття вини. І не в чому-небудь, а в людських смертях. Як ніколи раніше кожну репліку про фашизм, сприйматимеш на власну адресу.
Фото автора
Тобі рідко відповідатимуть українською і дуже по-різному поглядатимуть на синьо-жовту стрічку на рюкзаку. Але одесити занадто добре вміють рахувати гроші, щоб жертвувати власним комфортом заради мимовільних забаганок тих, хто досі марить відродженням Радянського Союзу.
Про ціну необережного вибору їм щодня нагадують машини з донецькими номерами, яких у місті досить багато.
І хай тут назви вулиць замість англійської написані російською, зате в хостелі тебе з розкритими обіймами зустрічатиме невідомої національності чоловік, який перше, що спитає: "Ду ю спік інгліш?"
Тільки тут навпроти новорічно-рідзвяної "ярмарки" на Дерибасівській видніється балкон з красномовним "Слава Україні!"
Фото автора
Одеса - Головна, бо вона різна, вона має море і ніколи не розівчиться мріяти.
Вона залишатиметься українською доти, доки в порт прибуватиме корабель "Севастополь" з синьо-жовтим прапором на борту, доки такі ж прапори висітимуть у вікнах офісних центрів, а на питання, як пройти до моря, захоплено відповідатимуть: "Яка чудова українська мова!"
