Наришкін хоче «по-малєнькому»
Після позавчорашнього засідання Ради Безпеки ООН, де ця поважна організація категорично відмовила Кремлю у його «гуманітарних планах», Наришкіну доведеться запроваджувати нові корективи у свій правопис. А якщо глянути на перелік країн, які вже зголосилися обмежувати будь-які контакти з російським бізнесом, політиками і таке інше, то, мабуть, у держбюджеті РФ варто передбачити кошти на виправлення атласів, мап, інших документів, у яких теж писати власні назви переважної більшості держав з маленької…
Орвелл відпочиває. У його романі-утопії не знайшлося місця для таких фантастичних ідей. У всякому разі «міністерство правди» не продукувало інструкцій з приводу того, щоб аж так принизити Голдстейна чи Євразію. Великий провидець не спромігся на аж такий креативний підхід, хоча добре усвідомлював, що «в Європі комунізм виник, щоб знищити капіталізм, та вже через кілька років переродився в знаряддя російської зовнішньої політики».
…Комунізм, з’ясовується, залишився таким знаряддям РФ і досі, хоча декоративно ми маємо справу вже не з совєтською Росією. Ігорь Чубайс, тамтешній філософ, однак переконує, що насправді такий висновок про природу російської влади є некоректним. «Путін? Яке відношення він має до Росії? Режим, у якому ми нині живемо, — продовження СРСР в погіршеному, збідненому варіанті. Тут немає високої мети целей, немає міфу про комунизм, але влада залишається у руках самопризачуваних чиновників, які, як і раніше, залишаються поза контролем суспільства і обслуговують себе, а не країну. Порівняння Путіна з Гітлером теж некоректне: за Гітлера зле було євреям, циганам, але німецьке населення Німеччини почувалося, мов сир у маслі. За Путіна зле саме Росії і росіянам, країна згасає у нас на очах».
Попри все, саме Німеччина, а ще Франція з її «Містралями» можуть претендувати на роль винятків із «наришкінських правил». Хоча на Радбезі вони теж не стали на бік Росії. Але саме завдяки їхній лицемірній тактиці російська агресія в Україну не була зупинена вчасно. Я вже писав, що про наслідки політики, зокрема фрау Меркель, можна буде остаточно говорити пізніше, але вже нині можемо констатувати: угода з дияволом, перш за все, б’є бумерангом того, хто її укладав. Хоча, зрозуміло, що найбільше потерпає при цьому саме Україна.
Тепер про чубайсівський висновок про «згасання путінської Росії». Процес незворотній, і що найпарадоксальніше, - таким його зробив саме ВВХ з його «українською авантюрою». 15 мільярдів доларів, кинутих Януковичу для відмови від підписання Асоціації з ЄС, кремлівський карлик, звісно, відіб’є, продаючи застарілу зброю «вічно легітимному» для терору у Донбасі. Але міжнародні санкції і фактична ізоляція провокують економічний колапс. А креативність радників на кшталт Наришкіна, які власне, мабуть, і запропонували Путіну ідею насильницької федералізації України, спричинить структурний розвал самої РФ на окремі регіони. Сибірський та калінінградський марші, заплановані на 17 серпня, - лише перші дзвіночки.
Наришкіну хочеться «по-малєнькому»? Гадаю, йому слід готуватися до діареї…
Ігор Гулик
